Дзамоєв Григорій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзамоєв Григорій Сергійович
Народився 1885(1885)
Тіфліс
Помер 1937(1937)
Сандармох
·розстріляний
Поховання Сандармох
Громадянство Російська імперія, Вірменія, СРСР
Національність вірмен
Місце проживання Алмати
Діяльність дипломат
Відомий завдяки посол Вірменії в Українській Державі
Посада юрисконсульт
Термін 1918–1919
Партія Дашнакцутюн

Григорій Сергійович Дзамоєв (Дзамоян) (18851937) — вірменський політичний і державний діяч, дипломат. Доктор права.

Жертва сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1885 році в Тіфлісі в вірменській родині. Отримав юридичну освіту. Член партії Дашнакцутюн.

1 жовтня 1918 року призначений послом Вірменії в Українській Державі. 17 жовтня 1918 року прибув до Києва як повноважний представник Вірменії, що фактично й означало визнання суверенітету Вірменії та встановлення дипломатичних відносин.

Збереглося клопотання МЗС України до голови Позавідомчої ревізійної комісії забезпечити для вірменського посла дві кімнати «в одному з найкращих готелів в центрі Києва, через те що це є справою політичної ваги». Зазначимо, що Г. С. Дзамоян у червні 1918 року повинен був поїхати у Москву для вирішення питання 30 тис. вірменських біженців, що знаходились в Астрахані, але виходячи з об'єктивних політичних причин, він не виконав свою місію і залишився в Києві.

19 листопада 1918 року подав вірчу грамоту міністру закордонних справ Української Держави Георгію Афанасьєву, у свою чергу український уряд зазначив «відноситися до представника Вірменії таким чином, як до Швейцарії, Італії, Болгарії та інших держав»

Після окупації Вірменії Радянською Росією, проживав в Алма-Аті, де працював юрисконсультом.

20 грудня 1934 року заарештований УДБ УНКВС Казахської РСР.

9 березня 1935 року засуджений особливою нарадою НКВС СРСР до п'яти років виправно-трудових таборів. Ст. 58-10, 58-11 УК РРФСР.

Відбував покарання на Соловках. Особливою трійкою УНКВС ЛО 9 жовтня 1937 року засуджений до страти через розстріл.

3 листопада 1937 року страчений в Карелії (Сандармох).

8 липня 1989 року реабілітований Прокуратурою Казахської РСР, підстава: Указ ПВС СРСР від 16.01.1989.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]