Дзвигай Ельза Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвигай Ельза Йосипівна
Народилася 29 червня 1935(1935-06-29)
Київ, Українська СРР, СРСР
Померла 16 травня 1977(1977-05-16) (41 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність скульпторка
Alma mater Київський державний художній інститут (1961)
Вчителі Грош Сергій Іванович, Лисенко Михайло Григорович, Макогон Іван Васильович і Олійник Олексій Прокопович
Членство Спілка радянських художників України
Діти Бахіна Олександра Віталіївна

Ельза Йосипівна Дзвига́й (нар. 29 червня 1935, Київ пом. 16 травня 1977, Київ) — українська радянська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Дружина графіка Віталія Бахіна, мати живописця Олександри Бахіної.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 16 травня 1977 року в місті Києві (нині Україна). Протягом 1954—1961 років навчалася у Київському художньому інститутх, де її викладачами були зокрема у Сергій Грош, Михайло Лисенко, Іван Макогон, Олексій Олійник. Дипломна робота — скульптура «Обрубувач» (керівник Михайло Лисенко).

У 1961—1964 роках працювала У Києві в лабораторії дитячої іграшки Науково-дослідого інституту місцевої паливної промисловості Держплану УРСР. Жила у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 18/1, квартира № 144. Померла у Києві 16 травня 1977 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

  • «Моя земля» (1963, гіпс тонований);
  • «Ленін у дитинстві» (1965, оргскло)
  • «Незабутнє» (1967, бетон);
  • «Бойова юність» (1968, бетон);
  • барельєф «Колгоспне свято» (1968, бетон);
  • «Піонер та піонерка» (1968, оргскло);
  • водограй «Гуси» (1973, глина);
  • «Воїн» (1974, глина);
  • «Україна» (1975, глина).
пам'ятники
Пам'ятник у Плавинищі.

Брала участь у республіканських виставках з 1963 року.

Література[ред. | ред. код]