Дзвонять, відчиніть двері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дзвонять, відкрийте двері)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвонять, відчиніть двері
рос. Звонят, откройте дверь
Жанр драма
Режисер Олександр Мітта
Сценарист Олександр Володін
У головних
ролях
Олена Проклова
Ролан Биков
Володимир Бєлокуров
Оператор Олександр Панасюк
Композитор Веніамін Баснер
Художник Петро Кисельов
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 78 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1965
IMDb ID 0059952

«Дзвонять, відчиніть двері» — радянський художній фільм 1965 року режисера Олександра Мітти, дебют дванадцятирічної Олени Проклової в кіно.

Сюжет[ред. | ред. код]

Учениця п'ятого класу Тетяна (Олена Проклова) закохана в піонервожатого — десятикласника Петра (Сергій Никоненко), і за це її дражнять в класі. Батько Тані — геолог; її мати виїхала до нього на деякий час, залишивши дочку під наглядом сусідки по квартирі. Щоб сподобатися піонервожатому, Таня занурюється в громадську роботу, і їй доручають знайти «цікаву людину» — одного з перших піонерів. Під час пошуків вона знайомиться зі своїм однолітком Геннадієм (Вітя Косих) і його дивним вітчимом (Ролан Биков), який допомагає їй в цих пошуках. Він приводить Тетяну до відомого музиканта Коркіна. Той обіцяє Тетяні прийти до них на збір, присвячений першим піонерам, але забуває, що скоро у нього гастролі. Побачивши якось в руках вожатого ковзани, Тетяна просить Геннадія навчити її на них кататися. Увечері вони йдуть на ковзанку, де вона бачить свого Петра в компанії з однокласницею. Розчарувавшись, вона йде з ковзанки і повертається додому. Там її зустрічає мама, яка несподівано приїхала. Коли стає відомо, що музикант Коркін поїхав на гастролі і не зможе прийти на збір, Таня бачить в цьому помсту вожатого-«зрадника»: адже саме Петро відповідає за проведення піонерського збору. Перед збором Таня приходить в оркестр до Колпакова і повідомляє йому, що Коркін поїхав, і вона не знає, що тепер робити. Колпаков розповідає їй про талановитого хлопчика-сурмача, одного з перших піонерів, який жив з ним по сусідству. Те знайомство настільки вплинуло на Колпакова, що він став професійним музикантом. Тетяна вмовляє Колпакова прийти на збір і розповісти цю історію всім. Перед початком збору Таня просить Петра дозволити Колпакову виступити, але Петро їй відмовляє, і вона вже остаточно розчаровується в ньому: формаліст, з кар'єрних міркувань ні на крок не відступить від встановлених правил! На зборі сурмач грає жахливо, Колпаков, не витримавши, несподівано виходить на сцену і починає розповідати про того свого знайомого, піонера-сурмача, який потім загинув в роки Великої Вітчизняної війни. Всі вражені іронією долі юного героя, вожатий записує розповідь Колпакова в блокнот, а школярі слухають музиканта з інтересом. В кінці свого виступу він підносить горн до губ — і величезний зал наповнюється урочистими, що ллються прямо в душу звуками…

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]