Дзвінець великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзвінець великий
Rhinanthus angustifolius.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Рід: Rhinanthus
Вид: Дзвінець великий
Біноміальна назва
Rhinanthus angustifolius
C.C.Gmel.
Синоніми
Rhinanthus major
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rhinanthus angustifolius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rhinanthus angustifolius
IPNI: 808716-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 469774

Дзвінець великий[1], дзвінець волохатий[1] (Rhinanthus major або R. angustifolius), дзвінець весняний[2] — найпоширеніший представник роду Rhinanthus, однорічних рослин родини вовчкових.

Опис[ред. | ред. код]

Стебло висхідне до прямого, довжиною 10–80 см, переважно гіллясте, фіолетово-біле. Листки від ланцетоподібних до вузько-яйцеподібних, довжиною 2–6 см та шириною 0.6–1.6 см, на краю волосисті. Чашечка чотирикутна, сильно сплющена, яйцеподібна в момент цвітіння. Віночок удвічі довший за чашечку, завдовжки 8–10 мм. Коробочка довжиною до 12 мм[3] Листки зубчасті, супротивні. Квітки здебільшого жовті, зібрані у верхівкові колосоподібні суцвіття. Плід — коробочка. Напівпаразитні рослини; прикріплюються своїми корінцями до коріння інших рослин; паразитує на корінні лучних злаків.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у південній і центральній Європі; інтродукований до Фінляндії й Корсики[4][5]. Рослина поміщена в Червоний список судинних рослин Чехії, як зникаючий вид; раніше рослина була звичайним бур'яном на злакових полях, тепер її витіснили агротехнічні процеси[3].

Заходи боротьби[ред. | ред. код]

На луках — скошування травостою до утворення насіння. Старанне очищання насіння.

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Alectorolophus major Rchb.,
  • Alectorolophus glaber (Lam.) Beck
  • Alectorolophus montanus (Saut.) Frits
  • Rhinanthus apterus (R. angustifolius subsp. grandiflorus)
  • Rhinanthus glaber Lam. (R. angustifolius subsp. angustifolius)
  • Rhinanthus grandiflorus (Wallr.) Bluff & Fingerh. (R. angustifolius subsp. grandiflorus)
  • Rhinanthus major
  • Rhinanthus montanus Sauter (R. angustifolius subsp. angustifolius)
  • Rhinanthus parviflorus Noulet (R. angustifolius subsp. angustifolius)
  • Rhinanthus reichenbachii Bentham in DC. (R. angustifolius subsp. grandiflorus)
  • Rhinanthus serotinus (Schönheit) Oborny (R. angustifolius subsp. angustifolius)
  • Rhinanthus vernalis (Zinger) Schischk. & Sergueievkaja (R. angustifolius subsp. grandiflorus
  • Rhinanthus × poeverleinii (R. angustifolius subsp. ? × glacialis)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Rhinanthus angustifolius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. канд. біол. наук О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с.: іл.
  3. а б Ladislav Hoskovec (2018). Rhinanthus angustifolius. Botany.cz. Процитовано 11.02.2020.  (чеськ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 11.02.2020.  (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 01.02.2020.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]