Дзвінкий губно-губний фрикативний

β
Номер МФА	127
Кодування
HTML (decimal)	β
Юнікод (hex)	U+03B2
X-SAMPA	B
Кіршенбаум	B
Брайль	[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-46) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-46) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]] [[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]
Image

Дзвінкий губно-губний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨β⟩ (грецькою літерою «β»). В українській мові цей звук передається на письмі літерою б або в.

Назва

• Дзвінкий білабіальний фрикатив (англ. voiced bilabial fricative)
• Дзвінкий білабіальний фрикативний
• Дзвінкий губно-губний фрикатив
• Дзвінкий губно-губний фрикативний

Властивості

Властивості губно-губного фрикативного:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
амхарська	አበባ	[aβ̞əβ̞a]	квітка	Алофон /b/ між голосними.
баскська	alaba	[alaβ̞a]	дочка	Алофон /b/
еве	Eʋe	[ɛβɛ]	мова еве	Опозиція [v] і [w].
іспанська	lava	[ˈläβ̞ä]	лава	Алофон /b/. Див. іспанська фонетика
кабільська	bri	[βri]	різати
каталанська	rebost	[rəˈβ̞ɔst]	драбина	Алофон /b/. Див. каталанська фонетика
португальська	sábado	[ˈsaβɐðu]	субота	Алофон /b/. Див. португальська фонетика
руандійська	abana	[aβana]	діти
турецька	vücut	[βy̠ˈd͡ʒut̪]	тіло	Алофон /v/ перед огубленими голосними. Див. турецька фонетика
туркменська	watan	[βatan]	країна
шведська	aber	[ˈɑːβ̞eɾ]	проблема	Алофон /b/ у розмовній мові. Див. шведська фонетика
японська	神戸市/kōbe-shi	[ko̞ːβ̞e̞ ɕi]	Кобе	Алофон /b/ між голосними в швидкому мовленні. Див. японська фонетика

Джерела

• Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
• Engstrand, Olle (2004). Fonetikens grunder (Swedish). Lund: Studenlitteratur. ISBN 91-44-04238-8. 
• Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005). Turkish: a comprehensive grammar. Routledge. ISBN 978-0415114943. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. 
• Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999). The dialect of Maastricht. Journal of the International Phonetic Association (University of Nijmegen, Centre for Language Studies) 29: 155–166. doi:10.1017/S0025100300006526. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 15 травня 2016. 
• Hayward, Katrina; Hayward, Richard J. (1999). Amharic. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 45–50. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
• Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998). The Dutch dialect of Weert. Journal of the International Phonetic Association 28: 107–112. doi:10.1017/S0025100300006307. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 травня 2016. 
• Hualde, José Ignacio (1991). Basque phonology. New York: Routledge. ISBN 978-0-415-05655-7. 
• Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009). Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin, New York: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-018202-6. 
• Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
• Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana María; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 15 травня 2016. 
• Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
• Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000). The Phonology of Portuguese. Oxford University Press. ISBN 0-19-823581-X. 
• Okada, Hideo (1991). Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
• Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428. 
• Picard, Marc (1987). On the Palatalization and Fricativization of W. International Journal of American Linguistics 53 (3): 362–365. doi:10.1086/466063. 
• Pope, Mildred (1966). From Latin to Modern French. Manchester: Manchester University Press. 
• Quilis, Antonio (1981). Fonética acústica de la lengua española. Gredos. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 15 травня 2016. 
• Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer (1997) [1987]. Kirchröadsjer Dieksiejoneer (вид. 2nd). Kerkrade: Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer. ISBN 90-70246-34-1. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 15 травня 2016. 
• Verhoeven, Jo (2007). The Belgian Limburg dialect of Hamont. Journal of the International Phonetic Association 37 (2): 219–225. doi:10.1017/S0025100307002940. 
• Wheeler, Max W (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7. 
• Zhuqing, Li (2002). Fuzhou Phonology and Grammar. Springfield, VA: Dunwoody Press. ISBN 9781881265931.