Дзвінкий заясенний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiced palato-alveolar affricate
d͡ʒ
d͜ʒ
d̠ʲʒ
Номер МФА 104 135
Кодування
HTML (decimal) d​͡​ʒ
Юнікод (hex) U+0064 U+0361 U+0292
X-SAMPA dZ or d_r_jZ
Кіршенбаум dZ
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Voiced palato-alveolar affricate (vector, no tiebar).svg
|}
Звучання

Дзвінкий заясенний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʒ⟩ (раніше — ⟨ʤ⟩); у широкій транскрискрипції — як ⟨ɟ⟩. У мовознавчій літературі також позначається символами ⟨ǰ⟩, ⟨ǧ⟩, ⟨ǯ⟩, ⟨dž⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Середній за твердістю у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ/—/ɖ͡ʐ/[1].

Деякі науковці використовують символ /d͡ʒ/ для позначення дзвінкого ретрофлексного африката /ɖ͡ʐ/ або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката /d͡ʑ/[1]. У першому випадку, власне дзвінкий заясенний африкат записують як /d͡ʒʲ/.

Назва[ред.ред. код]

  • Дзвінка заясенна африката
  • Дзвінкий заясенний африкат (англ. Voiced post-alveolar affricate)
  • Дзвінкий заясенний африкат-сибілянт (англ. Voiced post-alveolar sibilant affricate)
  • Дзвінкий заясенний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка палато-альвеолярна африката
  • Дзвінкий палато-альвеолярний африкат (англ. Voiced palato-alveolar affricate)
  • Дзвінкий палато-альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced palato-alveolar sibilant affricate)
  • Дзвінкий палато-альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка піднебінно-ясенна африката
  • Дзвінкий піднебінно-ясенний африкат
  • Дзвінкий піднебінно-ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості дзвінкого заясенного африката:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняпіднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька аџыр [ad͡ʒər] криця Див. абхазька фонетика
адигейська джанэ [d͡ʒaːna] сукня
азербайджанська ağac [ɑɣɑd͡ʒ] дерево
албанська xham [d͡ʒam] скло
англійська jump [ˈd͡ʒʌmp] стрибок Див. англійська фонетика
арабська[2] جَرَس [d͡ʒaras] дзвін Див. арабська фонетика
бенгальська [d͡ʒɔl] вода Див. бенгальська фонетика
болгарська джудже [ˈd͡ʒud͡ʒe] гном Див. болгарська фонетика
боснійська ђаво [d͡ʒâ̠ʋo̞ː] диявол
вірменська (схід.)[3] ջուր [d͡ʒuɾ] вода
коптська ϫ [d͡ʒe] що
гебрейська ג׳וק [d͡ʒuk] тарган Див. гебрейська фонетика
грузинська[4] იბე [d͡ʒibɛ] кишеня
есперанто manĝaĵo [manˈd͡ʒaʒo̞] їжа Див. есперанто фонетика
індонезійська jarak [ˈd͡ʒarak] відстань
італійська[5] gemma [ˈd͡ʒɛmma] гема Див. італійська фонетика
киргизька жаман [d͡ʒaman] поганий
литовська iaugsmingas [d͡ʒɛʊɡʲsʲˈmʲɪnɡɐs] радий Див. литовська фонетика
македонська џемпер [ˈd͡ʒɛmpɛr] джампер Див. македонська фонетика
малайська jahat [d͡ʒahat] зло
маратхі [d͡ʒəj] перемога Див. фонетика маратхі
німецька[6] Dschungel [ˈd͡ʒʊŋəl] джунглі Див. німецька фонетика
перська کُـجــا [kod͡ʒɒ] де? Див. перська фонетика
польська (діал.) dziwny [ˈd͡ʒivn̪ɘ] дивний Див. польська фонетика
португальська (Бразилія)[7] grande [ˈɡɾɐ̃d͡ʒi] великий Див. португальська фонетика
румунська ger [d͡ʒer] мороз Див. румунська фонетика
турецька acı [äˈd͡ʒɯ] біль Див. турецька фонетика
туркменська jar [d͡ʒär] яр
уйгурська جـوزا [d͡ʒozɑ] стіл Див. уйгурська фонетика
угорська lándzsa [laːnd͡ʒɒ] спис Див. угорська фонетика
українська джерело [d͡ʒɛrɛˈlɔ] Див. українська фонетика
французька adjonction [ad͡ʒɔ̃ksjɔ̃] додаток Рідко. Див. французька фонетика
чеська čba [lɛːd͡ʒba] лікування Див. чеська фонетика

Дзвінкий заясенний фрикатив-несибілянт[ред.ред. код]

Voiced postalveolar non-sibilant fricative
d̠͡ɹ̠˔
d̠͜ɹ̠˔
d̠ɹ̠˔
Звучання

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська (амер.)[8][9] dream [d̠͡ɹ̠˔ʷiːm] мрія Див. англійська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756. 
  • Dąbrowska, Anna (2004). Język polski. Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 83-7384-063-X. 
  • Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995). Dialekty i gwary polskie. Warsaw: Wiedza Powszechna. ISBN 83-2140989-X. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Gimson, Alfred Charles (2014). У Cruttenden, Alan. Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th). Routledge. ISBN 9781444183092. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch. Duden. ISBN 978-3411040667. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
  • Wells, John C. (2008). Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd). Longman. ISBN 9781405881180. 
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.