Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ɣ
Номер МФА 141
Кодування
HTML (decimal) ɣ
Юнікод (hex) U+0263
X-SAMPA G
Кіршенбаум Q
Брайль

Шаблон:Braille cell/core

Шаблон:Braille cell/core

Дзвінкий м'яко-піднебінний (задньопіднебінний, велярний) фрикативний — тип приголосного звука, що існує в різних людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ɣ, а відповідний символ X-SAMPAG. Звук позначається знаком грецької літери гамма (γ). В українській мові цей звук передається на письмі літерою г.

Властивості[ред. | ред. код]

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце творенням'якопіднебінне (артикулюється задньою спинкою язика на м'якому піднебінні)
  • Ротовий (повітря виходить крізь рот)
  • Центральний (повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках)
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
Арабська[1] غريب / ġarīb [ɣæˈriːb] 'чужинець' див. арабська фонетика
Білоруська галава [ɣalava] 'голова' див. білоруська фонетика
Голландська (фламанська)[2][3] gaan [ɣaːn] 'іти' див. голландська фонетика
Грецька (сучасна) γάλα / gála [ˈɣɐlɐ] 'milk' див. грецька фонетика
Грузинська[4] არიბი / ġaribi [ɣɑribi] 'бідний'
Ісландська saga [ˈsaːɣa] 'сага' див. ісландська фонетика
Іспанська amigo [a̠ˈmiɣo̟] 'друг' алофон /ɡ/, див. іспанська фонетика
Ірландська a dhorn [ə ɣoːɾˠn̪ˠ] 'його кулак' див. ірландська фонетика
Литовська humoras [ˈɣʊmɔrɐs̪] 'гумор' переважно замість [ɦ]. див литовська фонетика
Німецька (австрійська)[5] damalige [ˈdaːmaːlɪɣə] 'колищній' алофон /ɡ/ між голосними, у швидкій, нечіткій мові.[5]; див. німецька фонетика
Норвезька (східна)[6] å ha [ɔ ˈɣɑː] 'to have' алофон /h/ між голосними[6]; див. норвезька фонетика
Перська باغ/Bâġ [bɒːɣ] 'сад'
Польська niechże [ˈɲɛɣʐɛ] 'нехай' алофон /x/ перед дзвінкими приголосними. Див. польська фонетика
Португальська[7][8] agora [ɐˈɣɔɾɐ] 'зараз' алофон /ɡ/ між голосними. див. португальська фонетика
Російська (південна) дорога [dɐˈro̞ɣə] 'дорога' див. російська фонетика
Словенська gajba [ɣájba] 'гажба'
Таджицька ғафс/ƣafs [ɣafs] 'товстий'
Українська голка [ɣolka] 'голка'
Шведська meg [mɪːɣ] 'мені' алофон /ɡ/ між голосними і в кінці слова[9], див. шведська фонетика.
Якутська аҕа / aǧa [aɣa] 'батько'
Японська[10] はげ / hage [haɣe] 'лисий' алофон /ɡ/ у швидкій, нечіткій мові. Див. японська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Watson, (2002), pp. 17 and 19-20.
  2. Verhoeven (2005:243)
  3. Collins & Mees (2003:191)
  4. Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  5. а б Krech et al. (2009:108)
  6. а б Vanvik, (1979), p. 40.
  7. Cruz-Ferreira, (1995), p. 92.
  8. Mateus та d'Andrade, (2000), p. 11.
  9. 685-686 (Nordisk familjebok / 1800-talsutgåvan. 17. V - Väring). 1893. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  10. Okada, (1999), p. 118.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756. 
  • Booij, Geert (1999). The phonology of Dutch. Oxford University Press. ISBN 0-19-823869-X. 
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch (вид. 5th). Leiden: Brill Publishers. ISBN 9004103406.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Gussenhoven, Carlos; Aarts, Flor (1999). The dialect of Maastricht. Journal of the International Phonetic Association (University of Nijmegen, Centre for Language Studies) 29 (2): 155–166. doi:10.1017/S0025100300006526. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Hualde, José Ignacio (1991). Basque phonology. New York: Routledge. ISBN 9780203168004. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Kachru, Yamuna (2006). Hindi. John Benjamins Publishing. ISBN 90-272-3812-X. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009). Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin, New York: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-018202-6. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Mateus, Maria Helena; d'Andrade, Ernesto (2000). The Phonology of Portuguese. Oxford University Press. ISBN 0-19-823581-X. 
  • Nowikow, Wieczysław (2012). Fonetyka hiszpańska (вид. 3rd). Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 978-83-01-16856-8.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Okada, Hideo (1999). Japanese. У International Phonetic Association. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge University Press. с. 117–119. ISBN 978-0-52163751-0. 
  • Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428. 
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
  • Quilis, Antonio (1981). Fonética acústica de la lengua española. Gredos. ISBN 9788424901325. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series 18. Bloomington: Indiana University. 
  • Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer (1997). Kirchröadsjer Dieksiejoneer (вид. 2nd). Kerkrade: Stichting Kirchröadsjer Dieksiejoneer. ISBN 90-70246-34-1. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6. 
  • Verhoeven, Jo (2005). Belgian Standard Dutch. Journal of the International Phonetic Association 35 (2): 243–247. doi:10.1017/S0025100305002173. 
  • Watson, Janet C. E. (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
  • Wheeler, Max W (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний