Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiced alveolo-palatal affricate
d͡ʑ
d͜ʑ
Номер МФА 216
Кодування
HTML (decimal) ʥ
Юнікод (hex) U+02A5
X-SAMPA dz\
Звучання

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкатприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡ʑ⟩ (раніше — ⟨ʥ⟩. М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /d͡ʑ/—/d͡ʒ//ɖ͡ʐ/[1].

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного африката /d͡ʒ/ або його палаталізований варіант /d͡ʒʲ/ для позначення /d͡ʑ/[1].

Назва[ред.ред. код]

  • Дзвінка альвеоло-палатальна африката
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiced alveolo-palatal affricate)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant affricate)
  • Дзвінкий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний
  • Дзвінка ясенно-твердопіднебіна африката
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат
  • Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
каталанська[2] metge [ˈmedd͡ʑə] доктор Див. каталанська фонетика
китайська (Тайвань) 日 / ji̍t [d͡ʑit̚˧ʔ] сонце
корейська 감자 / gamja [kɐmd͡ʑɐ] картопля Див. корейська фонетика
польська[3] więk [d͡ʑvʲɛŋk] звук Див. польська фонетика
португальська[4] (Бразилія) tadjique [taˈdʑikʲi̥] таджик Алофон /d/ перед /i, ĩ/. Див. португальська фонетика
російська дочь бы [ˈd̪o̞d͡ʑ bɨ] дочка б Алофон /t͡ɕ/ перед дзвінкими приголосними. Див. російська фонетика
румунська (Банат)[5] des [d͡ʑes] частий Див. румунська фонетика
сербська ђаво [d͡ʑâ̠ʋo̞ː] диявол Алофон /d͡ʒ/. Див. сербська фонетика
японська 知人 / chijin [t͡ɕid͡ʑĩɴ] знайомий Див. японська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]