Дзержинський Фелікс Едмундович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фелікс Едмундович Дзержинський
Фелікс Едмундович Дзержинський
Фелікс Дзержинський, 1918
Sulima herb.svg
Герб роду Дзержинських «Сулима»

1-ий Голова ВНК
Час на посаді:
20 грудня 1917 — 8 липня 1918
Попередник посада затверджена
Наступник Яків Христофорович Петерс

3-ий Голова ВНК
Час на посаді:
22 серпня 1918 — 1 березня 1922
Попередник Яків Христофорович Петерс
Наступник посада скасована

Народився 11 вересня 1877(1877-09-11)
Дзержиново, Віленська губернія, Російська імперія
Помер 20 липня 1926(1926-07-20) (48 років)
Москва, РРФСР
Національність Поляк
Політична партія Литовська соціал-демократична партія, (1895–1900), ВКП(б) (з 1917)
Релігія католицизм, потім атеїзм
Нагороди Орден Червоного Прапора

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Фе́лікс Едму́ндович Дзержи́нський (пол. Feliks Dzierżyński; нар. 30 серпня (11 вересня) 1877, маєток Дзержиново, Ошмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія — пом. 20 липня 1926, Москва, РРФСР) — політичний діяч Російської імперії, Радянської Росії та СРСР, державний діяч Радянської Росії та СРСР, професійний революціонер. Один із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору» в Радянській Росії та на захоплених Червоною армією територіях.

В радянському оточенні мав прізвиська Залізний Фе́лікс, ФД, та партійні псевдоніми: Я́цек, Я́куб, Палітурник, Фра́нек, Астроно́м, Ю́зеф, Дома́нский).

За походженням польський шляхтич гербу «Сулима».

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

З 1887 року по 1895 рік навчався в гімназії, там же восени 1895 року набрав литовську соціал-демократичну організацію (підпільна кличка Астроном). З документів випливає, що він двічі відсидів в першому класі, а восьмий закінчив, отримавши на руки свідоцтво з приписом: «Дзержинський Фелікс, який мав від роду 18 років, віросповідання католицького, при задовільній увазі та задовільній старанності показав наступні успіхи в науках», а саме: закон Божий — «добре», логіка, латинська мову, алгебра, геометрія, математична географія, фізика, історія, французький — «задовільно», російська та грецьку мови — «незадовільно». Маршал Польщі Юзеф Пілсудський, який навчався в тій самій гімназії, але декількома класами старше згадував: «Гімназист Дзержинський — сірість, посередність, без будь-яких яскравих здібностей».

Вів пропаганду в гуртках ремісничих і фабричних учнів. У липні 1897 був заарештований за доносом і поміщений в Ковенську в'язницю, де пробув майже рік. У 1898 році висланий на 3 роки під нагляд поліції до В'ятської губернії (місто Нолинськ), де вступив набивачем на тютюнову фабрику і став вести пропаганду серед робітників. За це його заслали на 500 верст на північ від Нолинська в село Кай, звідки він у серпні 1899 року втік на човні і пробрався у Вільно, потім — до Варшави.

Після втечі з заслання став професійним революціонером. Був прихильником вступу Литовської соціал-демократичної партії в Російську соціал-демократичну робітничу партію і послідовником Рози Люксембург в національному питанні. У 1900 році брав участь в роботі першого з'їзду Соціал-демократії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ).

Фотографії Ф. Дзержинського під час його утримання у в'язницях

Дзержинський і Київ[ред.ред. код]

Грамота про присудження Ф. Е. Дзержинському звання Почесного чекіста

У 1920 як начальник штабу Південно-Західного фронту відвідав Київ. 1939 на його честь названо проїзд Дзержинського, який у 1970-х рр. перейменовано на провулок (нині — провулок Івана Козловського). В 1956 — площу Дзержинського (нині — Либідська площа), в 1984 — станцію метро (нині «Либідська»). У 19771984 — Предславинська вулиця також називалась його іменем.

Родина[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.