Дзеркальний струмінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дзеркальний струмінь
Kharkiv Symbol 02.jpg

Альтанка і фонтан «Дзеркальний струмінь» — один із символів сучасного Харкова
49°59′55″ пн. ш. 36°14′04″ сх. д. / 49.998694° пн. ш. 36.234583° сх. д. / 49.998694; 36.234583
Тип будівельні конструкції
Країна Україна Україна
Розташування Прапор Харкова.gif Харків
Автор проекту В. І. Корж
Початок будівництва 1947
Завершення будівництва 1947
Дзеркальний струмінь is located in Україна
Дзеркальний струмінь

CMNS: Дзеркальний струмінь на Вікісховищі

Дзерка́льний стру́мінь (рос. Зеркальная струя; також нерідко називається Скляна струмина[1] / рос. Стеклянная струя; початкова офіційна назва Пам'ятник Перемоги) — альтанка і фонтан у місті Харкові, один із сучасних символів міста.

Альтанка-фонтан «Дзеркальний (Скляний) струмінь» розташована на вулиці Сумській у сквері Перемоги, навпроти будівлі Харківського театру опери та балету. Дзеркальний струмінь був споруджений 1947 року за проектом архітектора В. І. Коржа[2].

Історія будівництва[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Мироносицька церква зі дзвіницею (1911) з боку Мироносицької площі. Містилася на місці сучасного «Дзеркального струміню» до 1930

Фонтан-альтанка «Скляний струмінь» розташований майже у правильному квадраті між вулицями Сумською, Раднаркомівською, Скрипника та Чернишевського.

Місце, на якому споруджено оригінальний пам'ятник-пам'ятку архітектури, має багату історію. Спершу тут містився цвинтар, через це на цьому місці звели дерев'яний храм — Мироносницьку церкву, перша згадка про яку датується 1701 роком.

У 17811783 на місці дерев'яної церкви було збудовано кам'яну. 1792 року в зв'язку з розростанням житлових міських кварталів цвинтар на території храму скасували. У 181319 роки церкву значно перебудували й розширили, пізніше протягом XIX століття вона ще не раз перебудовувалась і розширялась.

У 19091911 до церкви прибудували дзвіницю, що за розміром була другою в місті після дзвіниці Успенського собору.

Мироносицьку церкву було знесено 11 березня 1930 року. Радянська влада планувала на її місці звести будівлю «Театру масового музичного дійства», в якому б суміщались цирк, театр і кінотеатр, але після перенесення столиці УРСР до Києва початкові плани лишились знереалізованими. Відтак, на місці новоутвореної пустки в 1930-ті роки було влаштовано тролейбусний парк просто неба[3].

За однією з версій, що ґрунтується на спогадах колишніх партійних співробіників Харківського обкому партії, історія спорудження фонтану-альтанки пов'язана з тим, що наприкінці 1940-х до Харкова приїхав тодішній перший секретар ЦК Компартії УРСР Микита Хрущов. Начебто, він визирнув у вікно з кабінету начальника Харківського обкому партії Віктора Чураєва (будівля обкому в ті часи містилася за адресою вул. Мироносицька, 1). Тролейбусний парк, вочевидь, справив на нього не найкраще враження, і майбутній керівник СРСР висловив керівнику харківських комуністів невдоволення побаченим з «обкомівського» вікна. У результаті цієї розмови «на підвищених тонах» стало рішення харківської партійної влади розбити на цьому місці сквер з фонтаном[4].

Там, де був розташований тролейбусний парк, методом загальногромадського народного будування у 194647 роки було закладено сквер «Перемоги» з басейном і фонтаном-альтанкою, що майже відразу отримала народну назву «Дзеркальний струмінь» (або «Скляна струмина»). Загальне планування скверу і фонтану було розроблено архітекторами О. М. Касьяновим, В. І. Коржом і А. С. Маяк[5].

Поруч з фонтаном-альтанкою було зведено басейн, який спершу обнесли простим цегляним парканом, а 1970-ті його замінили на гранітний.

1958 року на честь святкування 40-річчя Ленінського комсомолу на території скверу було відкрито алею комсомольців-героїв.

Реконструкція[ред.ред. код]

Улітку 2007 року до 60-ліття Скляного струменю було здійснено його реконструкцію. 7 серпня запрацював оновлений фонтан, під час реконструкції якого встановили 137 форсунок, 2 установки штучного туману і 135 прожекторів. Чашу фонтану, що вміщує 350 тонн води, облицювали плиткою, стінки — мармуром[6][7].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Алея героїв-комсомольців[ред.ред. код]

Алея була демонтована міською владою 24 листопада 2013 року задля будівництва на території скверу нової Мироносицької церкви[8]. Церкву була відкрито 25 серпня 2015 року[9].

Галерея[ред.ред. код]

… заквітчаний…
… нічної пори.

Виноски[ред.ред. код]

  1. http://books.google.com.ua/books?id=vj0KAQAAIAAJ&q=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0&dq=%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0&hl=uk&sa=X&ei=1iT0UK2ZNsnUtAb5sYBg&ved=0CC0Q6AEwAA Харків и харків'яни: фотоальбом
  2. Клейн Б. Г., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю. и др. Харьков : Архитектура, памятники, новостройки : Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1987. — С. 50.
  3. Протоиерей Николай Лобарский Харьковская Крестовоздвиженская (Мироносицкая) церковь 1783-1908 гг. — Харьков : Райдер, 2007. — ISBN 978-966-8246-72-2.
  4. Дзеркальний струмінь: символ, що народився випадково на www.mediaport.ua (рос.)
  5. Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова., Харьков: «Прапор», 1977, стор. 133 (рос.)
  6. новина в газеті «Вечірній Харків»: Зеркальная струя прихорашивается
  7. Новина на офіційному веб-сайті Харківської міськради: В Харькове открыли новый фонтан
  8. http://streets-kharkiv.info/khram-za-zerkalnoi-struei-postroyat-za-dva-goda
  9. http://www.objectiv.tv/250815/117839.html

Джерела і посилання[ред.ред. код]