Дзиндзирук Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Дзінзірук Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Прізвисько Дзиня/Бритва
(англ. Dzyna/Razor)
Громадянство Україна Україна
Народився 1 березня 1976(1976-03-01) (45 років)
Нижньогірський, Крим, УРСР
Проживання Гамбург, Німеччина
Вагова категорія перша середня
(до 69,855 кг)
Стійка лівша
Зріст 182 см
Розмах рук 173
Професіональна кар'єра
Перший бій 22 січня 1999
Останній бій 25 січня 2013
Боїв 40
Перемог 37
Перемог нокаутом 23
Поразок 2
Нічиїх 1
Не відбулося 0
Аматорська кар'єра
Боїв 220
Перемог 195
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Чемпіонати Європи
Бронза 1996 Вайле перша середня вага
Срібло 1998 Мінськ перша середня вага
Чемпіонат світу з боксу
Срібло 1997 Будапешт перша середня вага

Сергі́й Дзинзиру́к (*1 березня 1976, Нижньогірський, Крим, УРСР) — український професійний боксер першої середньої ваги (до 69,855 кг), співпрацював з німецькою промоутерською компанією «Universum Box-Promotion». Чемпіон Європи за версією EBU (2004—2005), чемпіон світу за версією WBO з 2005 по 2011 рік, призер чемпіонатів світу та Європи серед любителів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 березня 1976 року в Криму. 1983 року переїхав з батьками у Калинівку Броварського району. З першого класу почав заняття боксом, його тренером був Леонід Коварський. З метою вдосконалення спортивної майстерності 1989 року вступив до Броварського училища олімпійського резерву, де тренувався під керівництвом Олександра Поліщука. Упродовж 1995-1998 років навчався в Переяслав-Хмельницькому педагогічному інституті на факультеті фізичного виховання, здобув диплом тренера-вчителя фізичної культури. За успішні виступи на чемпіонаті світу, примноження слави Броварщини за кордоном у грудні 2005 року Сергію Дзинзируку рішенням Броварської районної ради присвоєно звання «Почесний громадянин Броварського району». Сергій Дзинзирук одружений, має двох дітей. Разом із сім'єю проживає у Броварах.

Любительська кар'єра[ред. | ред. код]

Перший офіційний виступ на ринзі за межами Київщини відбувся 1986 року в Керчі, де він переміг на юнацькій першості України. Загалом від 1986 до 1998 року провів 258 боїв, в яких здобув 250 перемог.

1996 року здобув 3-тє місце в напівсередній ваговій категорії на чемпіонаті Європи в Вайле, Данія.

  • Переміг Нейла Гоуга (Ірландія) — 12-2.
  • Переміг Паскуале Боуннано (Італія) — 17-7.
  • Переміг Хусейна Байрама (Франція) — 10-0.
  • Програв Хасану Ал (Данія) — 1-3.

1996 року представляв Україну в напівсередній ваговій категорії на Олімпійських іграх в Атланті.

  • Переміг Паркпума Янгпонака (Таїланд) — 20-10.
  • Програв Хасану Ал (Данія) — 4-10.

1997 року здобув 2-ге місце в напівсередній ваговій категорії на чемпіонаті світу в Будапешті, Угорщина.

  • Переміг Андерса Стіва (Норвегія) — 13-5.
  • Переміг Энріко Томанна (Німеччина) TKO у 3-му раунді.
  • Переміг Велічанна Герейчанова (Словаччина) — 12-4.
  • Переміг Мар'яна Сіміона (Румунія) — 12-4.
  • Програв Олегу Саїтову (Росія) — 1-2.

1998 року здобув 2-ге місце в напівсередній ваговій категорії на чемпіонаті Європи в Мінську, Білорусь.

  • Переміг Маріуша Сендровського (Польща) — 11-0.
  • Переміг Віталія Грушака (Молдова) — 5-0.
  • Переміг Вадима Мязга (Білорусь) — 2-1.
  • Програв Олегу Саїтову (Росія) — 3-7.

1998 року змагався на Іграх доброї волі в Нью-Йорку, США.

  • Програв Ларрі Мослі (США) за очками.

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

На професійному ринзі дебютував 22 січня 1999 в Варшаві, Польща, проти алжирського боксера Рамдане Куане. На початку кар'єри проводив поєдинки переважно у Великій Британії і Польщі.

В грудні 1999 року в своєму шостому поєдинку на професійному ринзі переміг за очками непереможного американського боксера Леона Персона (6-0-1). 2001 року окрім поєдинків в Польщі провів бої в Казахстані і Україні.

2002 року боксер підписав контракт з німецьким клубом «Universum Box-Promotion», де тренувалися найкращі боксери Європи. В травні 2003 року в Німеччині нокаутував в 2-му раунді аргентинця Марсело Алехандро Родрігеса (23-6) і завоював титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO в першій середній вазі.

17 липня 2004 в 3-му раунді нокаутував француза Мамаду Тіама (41-3) і завоював титул чемпіона Європи за версією EBU. В кінці року захистив титул проти Хусейна Абрама (17-1) нокаутом в 11-му раунді.

Період чемпіона світу по версії WBO[ред. | ред. код]

В грудні 2005 року Сергій переміг Даніеля Сантоса і став новим чемпіоном світу за версією WBO в першій середній вазі. В 8-му раунді Сергій надіслав пуерториканця в нокдаун, але чемпіон зміг піднятись. За підсумками 12 раундів всі судді віддали перемогу українцю з рахунком 115-112.

27 травня 2006 року Дзинзирук переміг за очками аргентинця Себастьяна Андерсу Луяна (25-3-2).

У другому захисті титулу Сергій переміг за очками боксера з Росії Алісултана Нагірбекова (15-1).

19 травня 2007 року нокаутував в 11-му раунді непереможного бразильця Карлоса Наскіменто (16-0).

В квітні 2008 року рішенням більшості суддів переміг чеха Лукаша Конечни.

1 листопада 2008 року в п'ятому захисті титулу вийшов на ринг з молодим колумбійським боксером Хоелем Хуліо (34-1). Дзинзирук переміг за очками з істотною перевагою.

Після бою з Хуліо Дзинзирук півтора року не виходив на ринг. В травні 2010 року відправився в США і вийшов на ринг проти екс-чемпіона світу по кікбоксу австралійця Деніеля Доусона. Сергій Дзинзирук контролював хід поєдинку, і в кінці десятого раунду почав добивати австралійця. Рефері зафіксував перемогу українця технічним нокаутом.

Серхіо Мартінес — Сергій Дзинзирук[ред. | ред. код]

Суперник Серхіо Мартінес
Місце проведення Фоксвуд Резорд ,Машантакен,Конектикут,США
Результат

Перемога Мартінеса технічним нокаутом у 8-му раунді 12-раундовому бою.

Статус Чемпіонський бій за титул The Ring і вакантний брильянтовий пояс WBC в середній ваговій категорії.
Рефері Артур Мерканте мл.
Рахунок суддів Гленн Фельдман: (69-62); Джуліє Ледерман: (69-62); Стів Вісфелд: (69-62, всі на користь Мартінеса).
Час 1:43
Трансляція HBO
Промоутер DiBella Entertainment

Не маючи поразок, Дзинзирук вийшов на бій за вакантний пояс WBC і The Ring в середній вазі проти дуже відомого і досвідченого аргентинця Серхіо Мартінеса. Відбувся поєдинок в березні 2011 року. Позиційний бій почався з протистояння джебів. Сергій був акуратнішим, але Мартінес діяв більш різноманітно і активніше з іншими ударами. "Зажатість" Дзинзирука і його дії в атаці привели до того, що майже всі ранні раунди записав собі в актив аргентинець. В 4-му раунді Сергію відрахували флеш-нокдаун, в кінці 5-го – вже серйозний нокдаун. Дзинзирук відновився в 6-му раунді і вирвав його за рахунок класної роботи на контратаках, а в 7-му трохи "посік" Мартінеса над лівим оком. Протягом одної хвилини в 8-му раунді Серхіо тричі відправляв Дзинзирука на настил рингу ударами зліва. Після третього нокдауна рефері зупинив бій, не починаючи відліку.

Оскільки поєдинок проходив в іншій ваговій категорії, пояс WBO в першій середній вазі залишився за Сергієм. В жовтні 2011 року Дзинзирук бул позбавлений титулу за довге не проводження його захистів. Основною причиною цього були проблеми промоутерської компанії Universum, під егідою якої виступав Дзинзирук.

Повернення[ред. | ред. код]

Після півторарічної паузи Дзинзирук уклав контракт на бій з непереможним пуерториканцем Джонатаном Гонсалесом (15-0). Бій відбувся 1 вересня 2012 року і завершився внічию. 25 січня 2013 року Дзинзирук вийшов на ринг з володарем інтерконтинетального титулу NABO Браяном Верой (21-6). В першому раунді Вера відправив Дзинзирука в легкий флеш-нокдаун. Надалі Дзинзирук пропускав більшість потужних атак Вери. В девятому раунді Сергій перехопив ініціативу, але в десятому раунді Браян нокаутував Сергія Дзинзирука.

Джерела[ред. | ред. код]