Дерево-земляна оборонна точка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дзот)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Німецька легка бронемашина розвідки (Sd. Kfz 253) з екіпажем перед радянським ДЗОТом. Перша битва за Харків. 1941

Дерево-земляна оборонна точка, скорочено: ДЗОТ, дерево-земляна оборонна споруда, скорочено: ДЗОС  — закрита польова фортифікаційна споруда для ведення вогню з кулеметів і гармат, що зводиться з лісоматеріалів з захисною товщею з ґрунту, каменю, щебеню, гравію.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше термін ДЗОТ був застосований за часів радянсько-фінської війни (1939-40).

Під час радянсько-німецької війни кулеметні та артилерійські ДЗОСи (у той час вони називалися ДЗОТи) споруджувалися з колодних, рідше стойчатих або рамних конструкцій, зазвичай з подвійними стінками, між якими засипався ґрунт, щебінь тощо. У стінах ДЗОСів влаштовувалися амбразури.

У другій половині XX століття для захисту від уражаючих факторів ядерного вибуху ДЗОСи обладнуються спеціальними амбразурними заслінками, а також захисними і герметичними дверима, розташованими зазвичай з тильного боку. ДЗОСи легкого типу захищають обслугу та озброєння від куль, осколків мін і снарядів, зменшують радіус зони ураження ядерного вибуху в 3-5 разів. ДЗОСи важкого типу захищають від уражаючих факторів ядерного вибуху малої потужності і від прямого попадання 155-мм артилерійських снарядів. ДЗОСи застосовуються для посилення інженерного обладнання позицій на важливих напрямках.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. «ГРАЖДАНСКАЯ — ЙОКОТА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 3. — С. 150. — ISBN 00101-236. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Руководство по войсковым фортификационным сооружениям. Утверждено Начальником инженерных войск 15.12.1962г. Военное издательство Министерства обороны СССР. Москва 1962г.
  • Калибернов Е. С. Справочник офицера инженерных войск. Москва. Военное издательство. 1989г.
  • Калибернов Е.С, Корнев В. И., Сосков А. А. Инженерное обеспечение боя. Москва. Военное издательство. 1984г
  • Учебник. Военно-инженерная подготовка. Москва. Военное издательство. 1982г.
  • Наставление по обеспечению боевых действий Сухопутных Войск. Часть IV. Инженерное обеспечение. Действия частей и подразделений инженерных войск. Москва. Военное издательство. 1985г.
  • Наставление по военно-иженерному делу для Советской Армии. Москва. Военное издательство. 1984г.
  • Чекалин В. С. Варенышев Б. В. Фортификационное оборудование местности. М., 1974;
  • Ушаков Д. В. Фортификация. М., 1940.

Посилання[ред. | ред. код]