Дзьобак яванський
| Дзьобак яванський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chrysocolaptes strictus (Horsefield, 1821) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Picus strictus Chrysocolaptes lucidus strictus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дзьоба́к яванський[2] (Chrysocolaptes strictus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з великим дзьобаком, однак був визнаний окремим видом[3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 28–34 см. Верхня частина тіла золотисто-жовта. Над очима широкі білі "брови". через очі ідуть широкі темні смуги. У самиць верхня частина голови яскраво-жовта, у самців червона.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- C. s. strictus (Horsfield, 1821) — схід Яви і Балі;
- C. s. kangeanensis Hoogerwerf, 1963 — острови Канґеан[en].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Яванські дзьобаки мешкають на островах Ява, Балі і Канґеан[en]. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в рідколіссях і на плантаціях, зокрема, у Національному парку Балуран.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція яванських дзьобаків становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Chrysocolaptes strictus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 14 вересня 2022
- ↑ Chrysocolaptes strictus у базі Avibase.
- ↑ Collar, Nigel J. (2011). Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus (PDF). Forktail. 27: 29—38.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, ISBN 0-395-72043-5, S. 70–71, 226–227.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |