Дзюнйо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзюнйо
Служба
Тип/клас Авіаносець типу «Дзюнйо»
Держава прапора
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 24 140 тонн (стандартна),
28 300 тонн (повна)
Довжина 219,3 м
Ширина 26,7 м
Осадка 8,15 м
Бронювання палуби — 70-20 мм,
місцеве бронювання — 25 мм
Технічні дані
Потужність 56 000 к.с. (41 760 кВт.)
Швидкість 25 вузлів
Автономність плавання 10 000 миль на швидкості 18 вузлів
Екіпаж 1 224 особи
Озброєння
Артилерія 12 × 127-мм універсальних гармат
Зенітне озброєння від 24 до 79 × 25-мм зенітних автоматів (в різні роки)
Авіація 10.1942 — 40 літаків
(24 пікіруючих бомбардувальника D3A «Вел»,
16 винищувачів A6M2)
10.1943 — 51 літак
(9 торпедоносців Nakajima B5N,
18 пікіруючих бомбардувальників D3A/D4Y,
24 винищувачі A6M2/5)
06.1944 — 54 літаки
(9 торпедоносців B6N,
9 пікіруючих бомбардувальників D4Y,
9 винищувачів-бомбардувальників A6M2,
18 винищувачів A6M5)

Дзюнйо (яп. 隼鷹) — японський важкий авіаносець типу «Дзюнйо» часів Другої світової війни.

Бойове використання[ред. | ред. код]

Невдовзі після вводу в експлуатацію «Дзюнйо» взяв участь в битві за Мідвей. Його авіагрупа могла би зіграти вирішальну роль в битві, але в той час авіаносець брав участь в операції в районі Алеутських островів. Його літаки бомбили Датч-Харбор та забезпечували висадку десанту на острови Атту та Кіска. Ці операції не принесли значного результату.

Пізніше авіаносець брав участь в битві біля східних Соломонових островів, в бою біля островів Санта-Крус і в битві за Гуадалканал. Так, біля островів Санта-Крус в жовтні 1942 року «Дзюнйо» завдав пошкоджень американським крейсеру та лінкору «Соут Дакота». Також «Дзюнйо» зіграв суттєву роль в потопленні авіаносця «Хорнет».

5 листопада 1943 року в районі острова Сінгапур був торпедований американським підводним човном «Галібат», після чого 3 місяці проходив ремонт та модернізацію.

«Дзюнйо» в Сасебо, 1945 рік

В ході битви у Філіппінському морі 20 червня 1944 року зазнав ушкоджень від влучання 2 авіабомб та 6 близьких розривів бомб. Загинули 52 чоловіки екіпажу. Ремонт в Японії та установка додаткового зенітного озброєння тривали до кінця серпня.

Восени 1944 року корабель (без авіагрупи) перевозив вантажі в Манілу. 9 грудня у Східнокитайському морі «Дзюнйо» атакували американські підводні човни «Сі Девіл» та «Редфіш». В корабель влучили 3 торпеди. Незважаючи на затоплення машинного відділення правого борту та прийом 5 000 тонн води, корабель зберіг 12-вузловий хід та повернувся на базу. До квітня 1945 року проходив ремонт в Сасебо, потім був виведений в резерв.

В 1947 році був утилізований.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шант К., Бишоп К. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия./Пер с англ./-М.Омега,2006 — 256 с.
  • Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002—202 с. ISBN 5-17-012485-6