Дикалівка
|
присілок Дикалівка | ||||
| Транслітерація назви | Dzikalaŭka | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°06′51″ пн. ш. 31°04′22″ сх. д. / 52.11417° пн. ш. 31.07278° сх. д.Координати: 52°06′51″ пн. ш. 31°04′22″ сх. д. / 52.11417° пн. ш. 31.07278° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська область | |||
| Район | Гомельський район | |||
| Рада | Терюська сільрада | |||
| Перша згадка | XVIII століття | |||
| Населення | 64 (2004) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Телефонний код | +375-23(2) | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 308 км | |||
  Дикалівка | ||||
  Дикалівка Дикалівка (Гомельська область) | ||||
 | ||||
 Дикалівка у Вікісховищі | ||||
Дикалівка (біл. Дзікалаўка[1]) — село в Терюській сільраді Гомельського району Гомельської області Білорусі.
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
За 6 км від зупинного пункту Дикалівка (на лінії Гомель — Чернігів), 34 км на південь від Гомеля.
Гідрографія[ред. | ред. код]
На річці Немильня (притока річки Сож).
Транспортна мережа[ред. | ред. код]
До села веде дорога в поганому стані, село взагалі незаасфальтоване. Планування — криволінійна вулиця, орієнтована із південного сходу на північний захід, до південної частини приєднується коротка вулиця. Забудова двостороння, дерев’яна, садибного типу.
Історія[ред. | ред. код]
За письмовими джерелами відома із XVIII століття як село поруч із копальнею, де добувалося залізо для місцевих потреб. У той час вона називалася Дзікаловською Руднею. Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772 рік) у складі Російської імперії. У 1773 році в Гомельській волості Рогачовської провінції. У 1788 році істотно розширила свою діяльність копальня, володіння фельдмаршала, графа П. О. Рум'янцева-Задунайського. У 1816 році в складі Климовської економії Гомельського маєтку. У 1834 році володіння фельдмаршала князя І. Ф. Паскевича. З 1880 року діяв хлібозапасний магазин. Згідно з переписом 1897 року розташовувалась у Марковицькій волості. У 1909 році 666 десятин землі.
У 1926 році відділення зв’язку, у Портновській сільраді Носовицького району Гомельського округа. У 1930 році організовано колгосп. Під час Німецько-радянської війни 28 вересня 1943 року звільнена від німецької окупації. 27 жителів загинули на фронті. У 1959 році у складі радгоспу «Соціалізм» (центр — село Терюха).
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність[ред. | ред. код]
- 2004 рік — 44 господарства, 64 жителі.
Динаміка[ред. | ред. код]
- 1773 рік — 14 дворів.
- 1788 рік — 89 жителів.
- 1816 рік — 24 двори.
- 1834 рік — 33 двори, 203 жителі.
- 1897 рік — 63 двори, 424 жителі (згідно з переписом).
- 1909 рік — 69 дворів, 466 жителів.
- 1926 рік — 76 дворів.
- 1959 рік — 342 жителі (згідно з переписом).
- 2004 рік — 44 господарства, 64 жителі.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Табличка з назвою села при в’їзді до села зі сторони Кравцовки -
Магазин -
Автобусна зупинка -
Типова вулиця -
Покинута хата -
Одна з хат -
Одна з хат
Література[ред. | ред. код]
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дикалівка |