Диба
Ди́ба — знаряддя катувань у середньовіччі.
Перша згадка слова «диба» у давньоруських джерелах належить до початку XIII ст., але воно вживалося тоді в сенсі «колодка». З XVII ст. у російських джерелах так називається вже знаряддя тортур[1].
Існувало два різновиди цього пристрою — вертикальний і горизонтальний.
При вертикальній компоновці жертву підвішували під стелею, вивернувши суглоби і прив'язували до ніг різноманітні гирі.
У горизонтальній дибі жертву фіксували горизонтально (чи під нахилом) й розтягували спеціальним механізмом поки у неї не рвались м'язи та сполучні тканини. така диба мала різноманітні «колючі» елементи на самій площині диби. У Польщі такий вид диби відомий як «Мадеєве ложе» (пол. Madejowe łoże) — на честь легендарного розбійника Мадея.
- ↑ Дыба // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Диби // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.