Дибще

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Дибще
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Козівський
Рада/громада Дибщенська сільська рада
Код КОАТУУ 6123083201
Облікова картка Дибще 
Locator Dot2.gif
Розташування села Дибще
Основні дані
Засноване 1447
Населення 836
Територія 1.920 км²
Густота населення 435.42 осіб/км²
Поштовий індекс 47643
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°26′21″ пн. ш. 25°05′01″ сх. д. / 49.43917° пн. ш. 25.08361° сх. д. / 49.43917; 25.08361Координати: 49°26′21″ пн. ш. 25°05′01″ сх. д. / 49.43917° пн. ш. 25.08361° сх. д. / 49.43917; 25.08361
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47643 с.Дибще, вул.Бережанська, 1
Карта
Дибще is located in Україна
Дибще
Дибще
Дибще is located in Тернопільська область
Дибще
Дибще

Ди́бще — село Козівського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Центр Дибщенської сільради.

Населення — 839 осіб (2003).

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1447.

Діяли товариства «Просвіта» (від 1907), «Рідна школа», «Сокіл».

Населення[ред.ред. код]

Населення села в минулому[1]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків та
римо-католиків
Євреїв
1900 1115 925 177 13
1939 1390 1240 145 5

Мова[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,16
молдовська 0,12
німецька 0,72

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Є церква святої Мучениці Параскеви (1873; мурована).

Встановлено пам'ятні хрест на честь скасування панщини, насипані могили УСС та Борцям за волю України.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, автозаправка, два торговельних заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

Література[ред.ред. код]