Дивоптах-шилодзьоб бурий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дивоптах-шилодзьоб бурий
Epimachus meyeri by Bowdler Sharpe.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дивоптахові (Paradisaeidae)
Рід: Дивоптах-шилодзьоб (Drepanornis)
Вид: Дивоптах-шилодзьоб бурий
Epimachus meyeri
Finsch & Meyer, 1885
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Epimachus meyeri
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Epimachus meyeri
ITIS logo.svg ITIS: 559932
IUCN logo.svg МСОП: 22706154
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36260

Дивоптах-шилодзьоб бурий[2] (Epimachus meyeri) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).

Назва[ред. | ред. код]

Вид названо на честь німецького натураліста Адольфа Бернгарда Меєра (1840—1911).

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік Нової Гвінеї. Трапляється у горах Маоке, Бісмарка і Оуен-Стенлі. Мешкає в первинних гірських тропічних лісах на висотах між 1900 і 2900 м над рівнем моря.

Опис[ред. | ред. код]

Тіло завдовжки 49-52 см, вагою 140—310 г. У самців є довгий хвіст, який може сягати 40 см завдовжки. Самиці мають коричнево-помаранчеві лоб і верхівку, сіро-оливкові плечі, крила, спину і хвіст, чорнуваті щоки і горло та сірувато-білі груди, живіт і підхвістя з одинарними перами, окантованими чорним. Самці чорні з фіолетовими та зелено-блакитними металевими відтінками на голові, крилах, спині та хвості; груди та живіт оливково-сірі, а довгі та струнисті пера боків білі; на лобі, вершині голови, потилиці і крупі є синюшні ділянки. В обох статей очі сіро-блакитні, а дзьоб і ноги чорні.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляється поодинці. Більшу частину життя проводить під пологом лісу, де шукає поживу. Живиться комахами, іншими безхребетними, дрібними хребетними та плодами дерев.

Період спаровування триває з квітня по січень. Полігамний вид. Самці токують, щоб залучити якомога більше самиць. Залицяння складається з двох фаз: в першій, самці розташовуються на товстій розчищеній гілці, з якої співом закликають самиць. Помітивши самицю, вони розпушують пір'я та демонструють бличкуче оперення на грудях. Після спаровування самці не цікавляться потомством.

Підвиди[ред. | ред. код]

Містить три підвиди:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Epimachus meyeri: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 21 квітня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]