Дивоптах-шилодзьоб чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дивоптах-шилодзьоб чорний
Epimachus fastuosus by Bowdler Sharpe.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дивоптахові (Paradisaeidae)
Рід: Дивоптах-шилодзьоб (Drepanornis)
Вид: Дивоптах-шилодзьоб чорний
Epimachus fastosus
(Hermann, 1783)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Epimachus fastuosus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Epimachus fastosus
ITIS logo.svg ITIS: 916502
IUCN logo.svg МСОП: 22706151
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 28714

Дивоптах-шилодзьоб чорний[2] (Epimachus fastosus) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік Нової Гвінеї. Трапляється у гірських районах на заході та у центрі острова. Мешкає в первинних гірських тропічних лісах на висотах між 1280 і 2550 м над рівнем моря.

Опис[ред. | ред. код]

Тіло завдовжки 55-63 см, вагою 160—318 г. У самців є довгий хвіст, який може сягати 50 см завдовжки. Таким чином загальна довжина самця може сягати 110 см, і вид є одним з найбільших представників родини. Самиці мають коричнево-помаранчевий лоб і верхівку голови; плечі, крила, спина і хвіст каштанові; щоки і горло темно-коричневі; груди, живіт і підхвістя сіро-білі з одинарними перами, окантованими чорним кольором. Самці мають повністю чорне оперення з фіолетовими відблисками, за винятком області між очима та вухами, кінчиками пір'я боків (видовженими та еректильними), які мають блискучий блакитний та зелений колір. Очі у самця червоні, а у самиці — карі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляється поодинці. Більшу частину життя проводить під пологом лісу, де шукає поживу. Живиться комахами, іншими безхребетними, дрібними хребетними та плодами дерев.

Період спаровування приблизно збігається з сезоном дощів, який триває між листопадом і лютим. Полігамний вид. Самці токують, щоб залучити якомога більше самиць. Залицяння складається з двох фаз: в першій, самці розташовуються на товстій розчищеній гілці, з якої співом закликають самиць. Помітивши самицю, вони розпушують пір'я та демонструють бличкуче оперення на грудях. Після спаровування самці не цікавляться потомством.

Підвиди[ред. | ред. код]

Містить три підвиди:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2017). Epimachus fastosus: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 19 квітня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]