Дизельний генератор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дизель-генераторная установка танкера

Ди́зельна електроста́нція (дизель-генераторна установка, дизель-генератор) — стаціонарна або пересувна енергетична установка, обладнана одним або декількома електричними генераторами з приводом від дизельного двигуна внутрішнього згоряння або з приводом від бензинового двигуна — бензиноелектричний агрегат або бензинова електростанція. Також існують газопоршневі електростанції.

Варто враховувати, що терміни дизельна електростанція, дизельелектричний агрегат і дизель-генератор не є синонімами:

  • дизель-генератор — установка, яка складається з конструктивно об'єднаних, дизельного двигуна і генератора.
  • дизельелектричний агрегат у свою чергу, включає у себе дизель-генератор, а також допоміжні деталі: раму, прилади контролю, паливний бак.
  • дизельна електростанція — це стаціонарна або пересувна установка на базі дизельелектричного агрегату, яка додатково включає у себе прилади для розподілення електроенергії, пристрої автоматики, пульт керування.

Зазвичай, такі електростанції поєднують у собі генератор змінного струму та ДВЗ (двигуна внутрішнього згоряння), які встановлено на сталевій рамі, а також систему контролю та керування установкою. ДВЗ приводить до руху синхронний або асинхронний електричний генератор. Двигун та електричний генератор з'єднуються або напряму фланцем, або через демпферну муфту. У першому випадку, використовується двохопорний генератор, тобто генератор, який має два опорних підшипники, а у другому — з одним опорним підшипником (одноопорний).

Дані установки розрізняють за: вихідною потужністю; виду струму (змінний 3-фазний/однофазний, постійний); вихідною напругою та за частотою струму (наприклад 50, 60, 400 Гц). Також, дизельні електростанції розрізняють за типом охолодження: повітряне або рідинне. Електростанції повітряного типу можуть працювати безперервно не більше 10 годин, після цього їм треба охолоджуватися 1-2години. Зазвичай це невеликі електростанції малої потужності, їх ще називають портативними. Електростанції рідинного типу охолодження можуть працювати без зупинки цілодобово і порівняно з портативними, такі агрегати мають більші розміри і відповідно більшу потужність.

Складники[1][ред.ред. код]

Мотор. Двигун є джерелом механічної енергії, щоби запустити генератор і генерувати електрику. Як правило, дизельні двигуни є найбільш використовуваними через їх механічні, екологічні й економічні вигоди.

Блок керування двигуна. Контролер двигуна є механічним пристроєм, призначеним для підтримки постійної частоти обертання двигуна задля вимог навантаження. Швидкість двигуна безпосередньо пов'язано з вихідною частотою генератора змінного струму, так що будь-яка зміна швидкості його обертання, впливає на частоту вихідного струму.

Електрична система. Електрична система двигуна має 12 В або 24 В, мінус на землі. Система включає у себе: електричний стартер, акумуляторні батареї та давачі робочих та аварійних сигналів. Як правило, двигун має давач тиску масла, температури та навантаження на генератор.

Система охолодження. Охолодження двигуна може здійснюватися за допомогою води, мастила або повітря. Система повітряного охолодження складається з потужного вентилятора холодного повітря, що проходить уздовж систем двигуна. Система охолодження вода / мастило містить радіатор, з вбудованим вентилятором, задля охолодження власних складників.

Генератор змінного струму. Вихідна електрична енергія виробляється за допомогою електромашинного генератора, з самозбудженням, та саморегулюванням струму, а отже, магнітного поля збудження.

Паливний бак. Дизель-генератор має паливний бак ємністю, зазвичай, не менше 8 годин роботи за повного навантаження.

Віброізоляція. Генератор, як правило, оснащено антивібраційними пристосуваннями, які призначено для зменшення вібрації від двигуна-генератора. Ці ізолятори, зазвичай, розташовуються між базовим двигуном, генератором, приладовою панеллю та рамою.

Глушник і вихлопна система. На двигуні встановлено глушник та вихлопну трубу для зниження рівня шуму й відведення продуктів згоряння.

Система керування. Може передбачати ручне або автоматичне керування дизель-електростанцією. Система ручного керування, зазвичай містить ключі керування задля створення тиску мастила та увімкнення стартера і надає докладну інформацію про систему, яку встановлено ​​на генераторі. Автоматична система керування може підтримувати дизель-генератор у робочому стані та забезпечити його автоматичний запуск у разі надзвичайних подій.

Вихідний автоматичний вимикач. Для захисту генератора, як правило, використовують автоматичний вимикач.

Види[ред.ред. код]

  • синхронний і асинхронний

Відрізняються за способом отримання електромагнітного поля, потрібного для вироблення електроенергії. Асинхронні є більш надійними та довговічними і не створюють радіоперешкод, але вони погано переносять тривалі навантаження, на відміну від синхронних.

  • однофазні та трифазні

Трифазні здатні видавати напругу як 220В, так і 380В, а однофазні лише одну із них. До того-ж, трифазні електростанції мають більш високий ККД (коефіцієнт корисної дії).

  • портативні, пересувні, стаціонарні

Розрізняються за здатністю свого пересування, габаритними розмірами.

Застосування[ред.ред. код]

Такі електростанції та установки застосовуються як основні, резервні або аварійні джерела електроенергії для споживачів одно- або трифазного змінного струму для енергозабезпечення вахтових селищ, виробництва, установок зв'язку, польових аеродромів, польових шпиталів, дачних будинків, для електроживлення тепловозів, підводних човнів та іншої техніки, а також як силова установка кар'єрних самоскидів, армійських транспортних засобів, автомобілів з гібридними дизель-електричними двигунами тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Grupo electrógeno. Wikipedia, la enciclopedia libre (es). 2016-12-30. Процитовано 2017-02-05. 

Посилання[ред.ред. код]

Технології Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.