Дизельний генератор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Дизель-генераторная установка танкера

Ди́зельна електроста́нція (дизель-генераторна установка, дизель-генератор) — стаціонарна або пересувна енергетична установка, обладнана одним або декількома електричними генераторами з приводом від дизельного двигуна внутрішнього згоряння або з приводом від бензинового двигуна — бензиноелектричний агрегат або бензинова електростанція. Також існують газопоршневі електростанції.

Варто враховувати, що терміни дизельна електростанція, дизель-електричний агрегат і дизель-генератор не є синонімами:

  • дизель-генератор — установка, яка складається з конструктивно об'єднаних, дизельного двигуна і генератора.
  • дизель-електричний агрегат у свою чергу, має — дизель-генератор, а також допоміжні складові: раму, прилади контролю, паливний бак.
  • дизельна електростанція — це нерухома або пересувна установка на базі дизель-електричного агрегату, яка додатково, має: прилади для розподілення електроенергії, пристрої автоматики, пульт керування.

Зазвичай, такі електростанції поєднують у собі генератор змінного струму та ДВЗ (двигуна внутрішнього згоряння), які встановлено на сталевій рамі, а також систему контролю та керування установкою. ДВЗ приводить до руху синхронний або асинхронний електричний генератор. Двигун та електричний генератор з'єднуються або напряму фланцем, або через демпферну муфту. У першому випадку, використовується двохопорний генератор, тобто генератор, який має два опорних підшипники, а у другому — з одним опорним підшипником (одноопорний).

Дані установки розрізняють за: вихідною потужністю; виду струму (змінний 3-фазний/однофазний, постійний); вихідною напругою та за частотою струму (наприклад 50, 60, 400 Гц). Також, дизельні електростанції розрізняють за типом охолодження: повітряне або рідинне. Електростанції повітряного типу можуть працювати безперервно не більше 10 годин, після цього їм треба охолоджуватися 1-2 години. Зазвичай це невеликі електростанції малої потужності, їх ще називають портативними (переносними). Електростанції рідинного способу охолодження можуть працювати без зупинки цілодобово і порівняно з переносними, такі агрегати мають більші розміри і відповідно більшу потужність.

Складові[1][ред.ред. код]

Мотор. Двигун є джерелом механічної енергії, щоби запустити генератор і виробляти електрику. Як правило, дизельні двигуни є найбільш використовуваними через їх механічні, екологічні й економічні вигоди.

Блок керування двигуна. Контролер двигуна є механічним пристроєм (відцентровий регулятор), призначеним для підтримки постійної частоти обертання двигуна задля вимог навантаження. Швидкість двигуна безпосередньо пов'язано з вихідною частотою генератора змінного струму, так що будь-яка зміна швидкості його обертання, впливає на частоту вихідного струму.

Електрична система. Електрична система двигуна має 12 В або 24 В, мінус на землі. Система містить: електричний стартер, акумуляторні батареї та давачі робочих та аварійних сигналів. Як правило, двигун має давач тиску мастила, температури та навантаження на генератор. У пересувних електростанціях невеликої потужності, для збудження електрорушійної сили у нерухомих обмотках статора, використовуються постійні (найчастіше неодимові) магніти, а у генераторах великої потужності, для живлення обмоток збудження на роторі (електромагнітів), використовується, так зване, пряме збудження від акумуляторних батарей, а після досягнення номінальних обертів, генератор переходить на самозбудження крізь напівпровідникові випрямлячі.

Система охолодження. Охолодження двигуна може здійснюватися за допомогою води, мастила або повітря. Система повітряного охолодження складається з потужного вентилятора холодного повітря, що проходить уздовж систем двигуна. Система охолодження вода / мастило містить радіатор, з вбудованим вентилятором, задля охолодження власних складників.

Генератор змінного струму. Вихідна електрична енергія виробляється за допомогою електромашинного генератора, з самозбудженням, та саморегулюванням струму, а отже, магнітного поля збудження.

Паливний бак. Дизель-генератор має паливний бак ємністю, зазвичай, не менше 8 годин роботи за повного навантаження.

Віброізоляція. Генератор, як правило, оснащено антивібраційними пристосуваннями, які призначено для зменшення вібрації від двигуна-генератора. Ці ізолятори, зазвичай, розташовуються між базовим двигуном, генератором, приладовою панеллю та рамою.

Глушник і вихлопна система. На двигуні встановлено глушник та вихлопну трубу для зниження рівня шуму й відведення продуктів згоряння.

Система керування. Може передбачати ручне або автоматичне керування дизель-електростанцією. Система ручного керування, зазвичай містить ключі керування задля створення тиску мастила та увімкнення стартера і надає докладну інформацію про систему, яку встановлено ​​на генераторі. Автоматична система керування може підтримувати дизель-генератор у робочому стані та забезпечити його автоматичний запуск у разі надзвичайних подій.

Вихідний автоматичний вимикач. Для захисту генератора, як правило, використовують автоматичний вимикач.

Види[ред.ред. код]

  • синхронний і асинхронний

Відрізняються за способом отримання електромагнітного поля, потрібного для вироблення електроенергії. Асинхронні є більш надійними та довговічними і не створюють радіоперешкод, але вони погано переносять тривалі навантаження, на відміну від синхронних.

  • однофазні та трифазні

Трифазні, здатні видавати напругу як 220В, так і 380В, а однофазні лише одну із них. До того-ж, трифазні електростанції мають більш високий ККД (коефіцієнт корисної дії).

  • переносні, пересувні, нерухомі

Розрізняються за здатністю свого пересування, зовішніми розмірами.

Застосування[ред.ред. код]

Такі електростанції та установки застосовуються як основні, резервні або аварійні джерела електроенергії для споживачів одно- або трифазного змінного струму для енергозабезпечення вахтових селищ, виробництва, установок зв'язку, польових аеродромів, польових шпиталів, дачних будинків, для електроживлення тепловозів, підводних човнів та іншої техніки, а також як силова установка кар'єрних самоскидів, армійських транспортних засобів, автомобілів з гібридними дизель-електричними двигунами тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Grupo electrógeno. Wikipedia, la enciclopedia libre (es). 2016-12-30. Процитовано 2017-02-05. 

Посилання[ред.ред. код]