Диканський Микола Сергійович

Диканський Микола Сергійович
Народився	30 липня 1941(1941-07-30) (82 роки) Мирноград, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	фізик
Alma mater	Новосибірський державний університет
Галузь	Фізика прискорювачів
Заклад	Інститут ядерної фізики імені Г. І. Будкера СВ РАНd Новосибірський державний університет
Посада	ректор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Будкер Герш Іцкович
Членство	Російська академія наук
Нагороди

Мико́ла Сергі́йович Дика́нський (30 липня 1941, селище Новий Донбас (нині місто Мирноград, Донецька область, Україна) — російський фізик українського походження, доктор фізико-математичних наук, професор, академік РАН, ректор Новосибірського державного університету з 1997 до 2007 року, завідувач об'єднаної лабораторії Інституту ядерної фізики ім. Г. І. Будкера Сибірського відділення Російської академії наук (Новосибірськ).

Життєпис

Фізикою захопився у п'ятому класі, коли у школі почали викладати цей предмет. Після закінчення школи у 1959 році вирішив далі вивчати фізику, але в рідному місті не було відповідних навчальних закладів. Почав готуватися до вступних іспитів до Московського фізико-технічного інституту, але переплутав дату початку іспитів і не встиг. В цей час побачив повідомлення про набір абітурієнтів до Новосибірського державного університету, який відкрився якраз того року. Вступив на фізичний факультет цього вишу і закінчив його у 1964 році. Після цього продовжив навчання в аспірантурі Інституту ядерної фізики ім. Г. І. Будкера Сибірського відділення РАН, яку закінчив 1967 року.

У 1969 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. У 1976 році — став доктором фізико-математичних наук. У 1981 році йому було присвоєно вчене звання професора. З 1982 до 1990 року був деканом фізичного факультету Новосибірського державного університету і завідувачем відділом Інституту ядерної фізики ім. Г. І. Будкера Сибірського відділення Академії наук СРСР. У 1990 році обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР. З 1990 до 1996 був завідувачем кафедри фізики і техніки прискорювачів Новосибірського державного університету, а з 1997 до 2007 року перебував на посаді ректора цього вишу. У 2011 році обраний академіком Російської академії наук.

Наукова діяльність

Досліджував динаміку руху частинок у прискорювачах і накопичувачах із зустрічними пучками. Розробив теорії синхробетатронних резонансів і нелінійних когерентних резонансів; теорію когерентної взаємодії пучків з елементами вакуумних камер-накопичувачів. Досліджував метод охолодження пучків тяжких частинок. Керував розробленням серії технологічних прискорювачів «ПРИЗ», «ЛУИ», «ИОН» на енергії 200—1500 кеВ.

Педагогічна діяльність

Підготував 15 кандидатів наук, 5 докторів наук, один з яких став членом-кореспондентом Російської академії наук.

Громадська діяльність

• Член Комітету наукової політики Міністерства науки і технологій РФ до 1992 року
• Член ICFA — Міжнародного Комітету з майбутніх прискорювачів (з 1998)
• Член Комітетів «Machine Advisory Committee» Стенфордського університету (США), дослідницьких центрів Цукуба і Riken (Японія)
• Регіональний редактор Міжнародного журналу «Particle Accelerators»
• Член редколегії журналу «Nuclear Physics in Europa»
• Член Президії Сибірського відділення РАН (з 1998)
• Член Президії Асоціації класичних університетів Росії (з 2001)
• Голова Вченої ради Новосибірського державного університету (з 1997)
• Член Об'єднаної Вченої ради Сибірського відділення РАН з фізичних наук (з 1985)
• Член Головної ради наукової програми «Університети Росії»

Нагороди

• Лауреат Державної премії Російської Федерації (2002)
• Медаль «Ветеран праці» (1986)
• Диплом III Премії Державного комітету СРСР з народної освіти (1990)
• Орден «Пошани» (1999)
• Нагрудний знак «Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації» (2001)
• Почесний нагрудний знак Асоціації сприяння промисловості Франції (SPI) (2001)

Праці

• Быстрое электронное охлаждение в диапазоне малых относительных скоростей // Третья Международная конференция по ускорителям частиц высоких энергий, Новосибирск, 1986 г. Новосибирск, 1987. Т. 1
• Влияние знака заряда иона на силу трения при электронном охлаждении // ЖЭТФ. 1988. Т. 94, № 1
• Физика интенсивных пучков в накопителях. Новосибирск, 1989 (англ. перекл. — New York, 1994)
• Physics of intense beams in storage rings. New York, 1994 (усі — у співавторстві)

Література

• Николай Сергеевич Диканский (к 60-летию со дня рождения) // УФН. 2001. Т. 171, № 10.

Джерела

• С. О. Плахотнюк. Диканський Микола Сергійович // Енциклопедія сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24244 [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Диканский Николай Сергеевич. Сибирское отделение РАН. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 16.05.2021. (рос.)
• Диканский Николай Сергеевич, физический факультет. НГУ в лицах. 24.04.2014. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 16.05.2021. (рос.)

Посилання

• Диканский Николай Сергеевич. Портал Російської академії наук. Архів оригіналу за 16 травня 2021. (рос.)