Диктаторські закони 16 січня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Закони про диктатуру»[1][2][3] (також «Закони 16 січня», Диктаторські закони[4]) — пакет законів, ухвалених Верховною Радою України у четвер, 16 січня 2014 року. «Закони» були ухвалені з грубим порушенням регламенту і законодавчої процедури та, попри гостру критику[5][6][7][8][9][10], підписані Президентом наступного дня, 17 січня[11]. Вони приймалися підняттям рук[12], без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували[13][14].

Ці законодавчі акти, на думку більшості експертів, обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство[15][16][17][18].

Назва[ред. | ред. код]

Уперше словосполучення «диктаторські закони» було використане у заяві опозиційної фракції «Батьківщина», опублікованому 16 січня о 17:53[19]. Вони також мали назву «поліцейські закони»[20], «драконівські закони»[21][22][23][24][25][26][27][28][29][30], «ручні закони»[12][31][32], а також іноді «копитні закони»[33][34]

Історичний контекст[ред. | ред. код]

Ухвалення законів стало реакцією влади на масові протести громадян[35][15]. Закони певною мірою запозичували норми російського законодавства[36], деякі норми були жорсткіші за російські аналоги[37][38]. Прикладами запозичення є введені у законодавство поняття екстремістська діяльність та іноземний агент.

Натомість у Партії регіонів наголошували на легітимності ухвалених рішень і їхньому сприятливому впливі на ситуацію в Україні[12].

Попри такі сподівання владної партії, ухвалення цих законів призвело до найгострішого силового протистояння, а протести вийшли за межі Києва та охопили багато інших областей України. Президент Янукович вступив у прямі перемовини з опозицією, результатом яких стало скасування антипротестних законів, відставка уряду Азарова та оголошена амністія затриманих міліцією.

28 січня 2014 року Верховна Рада більшістю в 361 голос скасувала більшість законів 16 січня.

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Голосування за диктаторські закони підняттям рук
Searchtool.svg Інфографіка Руху «Чесно» Дзеркало

Текстологічне порівняння законів з російськими (наприклад з законом про Федеральний список екстремістських матеріалів) дозволяє зробити висновок про їхню невипадкову подібність[36].

Більшість законопроєктів були зареєстровані за лічені дні до голосування, не проходили жодного обговорення та не піддавалися жодному аналізу.

За словами відправленого 25 січня 2014 року у відставку з посади голови Національного інституту стратегічних досліджень Андрія Єрмолаєва, закони готувалися без участі експертів інституту, а їх ухвалення стало для нього несподіванкою. «Прийняті закони ніякого відношення до права не мають», оскільки прийняті документи суперечать правам людини[39].

Голосування[ред. | ред. код]

Напередодні між представниками влади та опозиції ішли перемовини про те, яким саме чином відбуватиметься розгляд проєкту бюджету[12]. Вранці були у своїх кабінетах заблоковані Володимир Рибак та його заступник Ігор Калєтнік, але це не було несподіванкою для спікера[джерело?].

Ухвалення бюджету планувалося заздалегідь. Однак того, що перший віце-спікер почне ставити на голосування інші законопроєкти — про деякі з них депутати взагалі почули вперше лише під час ухвалення, — не очікував ніхто з опозиції.[12]

Голосування відбувалося підняттям рук. Пізніше голова лічильної комісії В. Олійник підтвердив, що не рахував підняті руки під час голосування[40].

Спікер Володимир Рибак порушив дві норми «Закону про регламент Верховної Ради», після голосування більшості руками підписавши ввечері того ж дня 16 січня закони[41][42].

Крім того, у пункті 3 статті 130 Регламенту зазначено, що голова ВР не має права підписувати закон, якщо «у разі виявлення порушень законодавчої процедури, передбаченої цим Регламентом, наслідком чого може бути скасування результатів голосування,… народний депутат у дводенний строк може письмово звернутися до Голови Верховної Ради України з обґрунтованою пропозицією про внесення уточнень до прийнятого закону»; «У цьому разі Голова Верховної Ради України не підписує закон без розгляду зазначених пропозицій Верховною Радою у порядку, передбаченому цим Регламентом (стаття 48)».

Перелік законів, прийнятих 16 січня 2014 року[ред. | ред. код]

«Диктаторські закони»[ред. | ред. код]

№ закону Назва Ініціатори проєкту № проєкту Статус
721-VII [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.] «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» Колесніченко В. В., Олійник В. М. 3879 втратив чинність з 2.02.2014
722-VII [Архівовано 24 вересня 2018 у Wayback Machine.] «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів» Кабінет Міністрів України 3837 скасований з 2.02.2014, не набравши чинності
723-VII [Архівовано 3 вересня 2018 у Wayback Machine.] «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» Пилипенко В. П., Писаренко В. В. 3855 скасований з 2.02.2014, не набравши чинності
724-VII [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.] «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» Олійник В. М. 3883 втратив чинність з 2.02.2014
725-VII [Архівовано 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження» Миримський Л. Ю. 3587 втратив чинність з 2.02.2014

«Бюджетні» закони[ред. | ред. код]

№ закону Назва Ініціатори проєкту № проєкту Статус
№ 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінет Міністрів України 3000 чинний, набрав чинності з 1 січня 2014 року.
№ 727-VII «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу» Кабінет Міністрів України 3853-1 втратив чинність з 2.02.2014, замінений законом 736-VII такого самого змісту

Інші закони та постанова, прийняті 16 січня 2014 року[ред. | ред. код]

№ закону Назва Ініціатори проєкту № проєкту Статус
726-VII [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Закон України «Про внесення зміни до Закону України „Про безоплатну правову допомогу“ щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“» Шпенов Д. Ю. 3792 втратив чинність з 2.02.2014,
замінений законом 733-VII такого самого змісту
728-VII [Архівовано 7 вересня 2018 у Wayback Machine.] Закон України «Про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців» Симоненко П. М., Алексєєв І. В. 2178а втратив чинність з 2.02.2014,
замінений законом 734-VII такого самого змісту
729-VII [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму» Симоненко П. М., Алексєєв І. В. 2179а втратив чинність з 2.02.2014,
замінений законом 735-VII такого самого змісту
730-VII [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Постанова Верховної Ради України «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування протиправних діянь правоохоронних органів та окремих посадових осіб, посягань на права і свободи, життя і здоров'я громадян під час подій, пов'язаних з масовими акціями суспільно-політичного протесту, що відбуваються в Україні з 21 листопада 2013 року» Яценюк А. П. 3832 чинна
731-VII [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань“» Ківалов С. В. 3893 втратив чинність з 28.02.2014[43]

Офіційне опублікування й набрання чинності[ред. | ред. код]

Незважаючи на численні протести й заклики світової та української громадськості не публікувати тексти законів від 16 січня, вони все ж були оприлюднені 21 січня 2014 р. в газетах «Голос України»[44] та «Урядовий кур'єр»[45].

Більшість законів, ухвалених 16 січня, набрали чинності наступного дня після опублікування — 22 січня.

Закон «Про відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» повинен був набрати чинності через місяць із дня опублікування — з 20 лютого 2014 року.

Підпункт 4 пункту 13 розділу I Закону № 721-VII (щодо державного регулювання мережі Інтернет) повинен був набрати чинності з 1 травня 2014 року.

Закон щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів повинен був набрати чинності через 6 місяців із дня опублікування — з 21 липня 2014 року.

Зміст і значення[ред. | ред. код]

Обмежено рух у колонах більше п'яти автомобілів

Закони мали багато нових обмежень, а також посилювали відповідальності за деякі вже передбачені законодавством порушення, багато з яких стосувалися участі в акціях протесту[46].

Більше п'яти не їхати[ред. | ред. код]

За рух у колонах більше п'яти автомобілів без узгодження з міліцією, якщо це спричинило створення перешкод для дорожнього руху, запроваджений штраф до 850 гривень або позбавлення права керувати автомобілем на термін від одного до двох років з можливим оплатним вилученням автомобіля.[47]

Закон поширюється де-факто і на похоронні процесії, весільні кортежі (думка ЮК Safir Consulting Group)[48].

Автоматична відео- та фотофіксація порушень правил дорожнього руху[ред. | ред. код]

Передбачаються штрафи за порушення правил дорожнього руху, що зафіксовані в автоматичному режимі. При цьому штраф несе особа, за якою зареєстровано транспортний засіб (окрім транспортних засобів, зареєстрованих на підприємство чи організацію), а не водій.

За правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути лише грошовий штраф, у розмірі, мінімальному із передбачених в КУпАП за вчинення відповідного порушення.

Обмеження ЗМІ[ред. | ред. код]

Передбачене покарання за здійснення діяльності інформаційного агентства без державної реєстрації, «після припинення його діяльності або з ухиленням від перереєстрації». За таку інформаційну діяльність передбачається штраф у розмірі до тисячі неоподаткованих мінімумів з конфіскацією «виготовленої продукції та знарядь виробництва».

Порушення організації мітингу[ред. | ред. код]

Порушення встановленого законом порядку організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів та демонстрацій, в тому числі біля органів влади, установ, підприємств, житла та іншого володіння осіб карається штрафом до 3400 гривень або арештом на строк до десяти діб. Раніше за це був передбачений лише штраф, а його максимальний розмір був до 425 грн.

Використання засобів чи способів маскування з метою уникнення ідентифікації особи[ред. | ред. код]

Документ встановлює відповідальність за участь у мітингах чи зборах в шоломах і масці, або з використанням інших засобів чи способів маскування з метою уникнення ідентифікації особи. А також за участь у протестах в одязі, схожому на форму правоохоронних органів. За такі дії передбачається штраф у розмірі понад чотири тисячі гривень або арешт на строк до 15 діб.

Встановлення без дозволу для проведення мітингу наметів[ред. | ред. код]

Встановлення без дозволу міліції для проведення мітингу наметів чи інших малих архітектурних форм або конструкцій, що використовуються як сцена, каратиметься штрафом у п'ять тисяч гривень або арештом на строк до 15 діб. Дозвіл на встановлення наметів й інших архітектурних форм видає міліція.

Надання для проведення протестів приміщення чи будь-якої іншої допомоги[ред. | ред. код]

Згідно з документом, будь-яка особа, яка надала для проведення недозволених протестів приміщення, транспорт, технічні засоби чи будь-яку іншу допомогу, буде покарана штрафом до 10200 гривень або арештом на десять діб. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень.

Неповага до суду[ред. | ред. код]

Вияв неповаги до суду після набуття чинності даним законом буде тягнути за собою штраф до 5100 гривень або арешт на строк до 15 діб. Раніше за це був передбачений лише штраф до 1700 гривень. Крім того до процесуальних кодексів усіх форм судочинства додається норма про прийняття постанови за таке правопорушення без складання адміністративного протоколу та без права її оскарження.

Обмеження доступу до інтернет-ресурсів[ред. | ред. код]

Закон передбачає процедуру обмеження доступу до інтернет-ресурсів, що порушують законодавство, на основі експертного висновку.

Нова норма про невиконання провайдером вимог державного органу щодо відключення інтернету тягне за собою штраф до 6800 гривень.

Надання інтернет-послуг потребуватиме отримання ліцензії. Оператори телекомунікацій зобов'язані були придбати за власні кошти технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів. Раніше були зобов'язані лише встановлювати.

Невиконання вказівок СБУ[ред. | ред. код]

Нова норма про невиконання вказівок працівників Служби безпеки України й створення перешкод для виконання ними своїх обов'язків передбачає штраф у розмірі до 1700 гривень, у разі повторної дії — до 2500 грн.

Протокол про адміністративне правопорушення[ред. | ред. код]

Запроваджується нова норма про протокол про адміністративне правопорушення. Раніше закон містив лише норму про те, що протокол має під розписку вручатися людині, яку притягують до відповідальності, тепер з'являється нова норма про те, як діяти, якщо людина відмовляється розписуватися за протокол: засвідчити його вручення «поясненнями свідків такої відмови та вручення протоколу або відеозаписом цих фактів».

Екстремістська діяльність та наклеп[ред. | ред. код]

Документ запроваджує нові статті про екстремістську діяльність та наклеп, які поширюються зокрема і через інтернет, та запроваджує покарання за це. Виготовлення та розповсюдження екстремістських матеріалів у ЗМІ чи інтернеті відтепер каратиметься штрафом у розмірі до майже 14 тисяч гривень штрафу або обмеженням волі чи ув'язненням на строк до трьох років. Окрім іншого, екстремістськими, згідно із законом, вважаються матеріали із закликами до насильницької зміни конституційного ладу і перешкоди діяльності органів влади і посадовців.

Відповідно до поправок у законі про свободу совісті та віросповідання, церкві заборонили займатися екстремістською діяльністю.

За поширення недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність особи, передбачений штраф у розмірі до 850 гривень.

За наклеп, який прозвучав у засобах масової інформації або в мережі Інтернет, передбачений штраф у розмірі до 5100 гривень, або громадські роботи до 240 годин, або виправні роботи до 1 року. За наклеп зі звинуваченням у вчиненні тяжкого злочину можна було отримати виправні роботи або обмеження волі на строк до 2 років.

Блокування доступу до житла чи іншого володіння особи[ред. | ред. код]

В законодавстві запроваджується нова норма про покарання за блокування доступу до житла чи іншого володіння особи. За це, за умови, якщо блокування здійснюється групою осіб, передбачено до шести років ув'язнення.

Участь у груповому порушенні громадського порядку[ред. | ред. код]

За участь у груповому порушенні громадського порядку посилюється покарання. За це тепер можуть засудити не лише до штрафу чи арешту на строк до півроку, але й до позбавлення волі на строк до двох років.

Заборона відвідувати футбольні матчі[ред. | ред. код]

Заборона відвідувати футбольні матчі застосовується судом за адміністративні правопорушення на території стадіонів. Квитки на футбол міститимуть повне ім'я вболівальника.

Блокування споруд, що забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування[ред. | ред. код]

Запроваджується новий вид покарання — за блокування споруд, що забезпечують діяльність органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян з метою перешкоджання нормальній роботі. За ці дії передбачене покаранні у вигляді обмеження волі або ув'язнення на строк до п'яти років.

Інформація про міліцію та суддів[ред. | ред. код]

Посилюються обмеження на збирання та поширення інформації про працівників правоохоронних органів та їхніх родичів. Посилюється також покарання за це: наприклад, максимальний арешт тепер становитиме не три місяці, а шість.

Так само посилюється відповідальність за розповсюдження інформації про суддів та членів їхніх родин, що носять образливий характер.

Податок з іноземних агентів[ред. | ред. код]

До Податкового кодексу вводиться поняття громадських об'єднань, які виконують функції іноземних агентів. Йдеться про ті, які отримують кошти з-за кордону та беруть участь у політичній діяльності. Відтепер вони мають платити податок на прибуток.

Дрон з камерою над львівським Євромайданом.

Зйомки з повітря ускладнені[ред. | ред. код]

Законом передбачається ліцензування ввезення в Україну, торгівлі та використання безпілотних повітряних суден, які підлягають реєстрації в Державному реєстрі цивільних повітряних суден.

Під це визначення можуть потрапити[уточнити] дрони, за допомогою яких активісти знімали з повітря будинки чиновників.

SIM-карти[ред. | ред. код]

Запроваджується поняття ідентифікаційної телекомунікаційної картки (SIM-картка, USIM-картка тощо). Надання телекомунікаційних послуг з використанням такої картки здійснюється на підставі договору, укладеного між оператором телекомунікацій та споживачем.

Позбавлення депутатської недоторканості[ред. | ред. код]

Поправки до закону про регламент передбачають спрощення процедури позбавлення народного депутата недоторканності. Згідно з цим законом, подання прокуратури про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності чи арешт народного депутата включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування та без висновку профільного комітету, як це було раніше.

Ідеологічні закони[ред. | ред. код]

Ідеологічні закони: щодо відповідальності за паплюження пам'ятників воїнам-визволителям, в також щодо заперечення чи виправдання злочинів фашизму.

Закон 729-VII щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму[49], скасований, а потім прийнятий повторно[50], ставить поза законом дивізію «Галичина»[51][52].

Оглядачі, історики та політики зазначають, що цей закон є «маніпулятивним та репресивним»; «юридично, історично і політично безграмотним»[53][54]; допускає «довільне тлумачення мало не всіх його основних положень»[53][55][56], під визначення «прибічники фашизму» фактично можна віднести також ОУН та УПА[57][58][59][60][61][62][63][64].

Реакція в Україні[ред. | ред. код]

Див. також: Євромайдан

Реакція політиків[ред. | ред. код]

Керівник партії УДАР Віталій Кличко у четвер, виступаючи на Євромайдані, заявив, що опозиція скликає на неділю нове, вже восьме Народне віче на Майдані Незалежності в Києві.[65] Він закликав готуватися до всеукраїнського страйку.[66]

Тягнибок назвав події в четвер «державним переворотом» і зазначив що «ті закони були ухвалені неконституційним чином і тому є нелегітимними». За словами Тягнибока, цей режим періодично намагається «мавпувати» ті відносини всередині держави, які є в РФ чи Білорусі.[67]

Луценко закликав до створення Народного Фронту Майдан і реально перетворити його в мільйонний народний рух опору. На його думку, «прийняті закони — це тюрма суворого режиму для всіх, хто почуває себе вільною людиною» і що зараз настав «той час, коли перевіряється на практиці слова Гімну „душу й тіло ми положим за нашу свободу“ і що це момент істини».[68]

Юлія Тимошенко у заяві з в'язниці зазначила, що голосуванням у Верховній Раді 16 січня провладні депутати вчинили злочин і остаточно ліквідували парламентаризм в Україні.[69]

Реакція інституцій громадянського суспільства[ред. | ред. код]

У 20 з 24 областях журналісти провели свої окремі акції проти диктаторських законів. ЗМІ та журналістські організації видали 22 заяви та звернення, під якими підписалися щонайменше три тисячі журналістів.[70]

У заяві Міжнародного фонду «Відродження» йдеться, що у стінах Верховної Ради «відбулась безпрецедентна за своєю зухвалістю атака на базові права людини та громадські свободи, що ставить під сумнів демократичну природу української держави та відкриває шлях до масових репресій проти її громадян».[71]

Національна спілка журналістів України, Незалежна медіа-профспілка та Комісія з журналістської етики висловили своє глибоке обурення «знищенням незалежної журналістики» в Україні:

« Прийняття диктаторських законів, котрі фактично запроваджують цензуру, а також цілеспрямовані прояви насильства по відношенню до журналістів із боку представників силових структур засвідчують, що в країні відбувається масштабний наступ з боку влади на журналістську професію[72] «

Центр політико-правових реформ надав юридичний висновок щодо процесу прийняття та змісту законів[73]. Так, у висновку наголошується, що закони: обмежують свободу мирних зібрань; обмежують право на справедливий суд; обмежують право громадян на доступ до інформації та криміналізують наклеп; обмежують свободу об'єднань.

Після перемоги Євромайдану група впливових українських журналістів (Найєм, Лещенко, Притула, Рахманін, Даниленко, Скрипін та ін.) заявили, що Верховна Рада повинна «понести політичну відповідальність за запровадження в Україні диктатури після ухвалення законів 16 січня» і достроково припинити свої повноваження[74].

Реакція Майдану та вимоги скасування[ред. | ред. код]

Вулиця Грушевського, 19 січня 2014 року, 23:17
Протистояння з урядовими військами на Барикадній

Більше сотні громадських організацій оголосили повну мобілізацію на Майдані Незалежності у Києві.[75]

19 січня за ініціативою лідерів Автомайдану, зокрема Сергія Коби, що зробив заклик зі сцени Євромайдану на Народному вічі[76], було розпочато ходу на підготовку безстрокового пікету ВР з подальшою вимогою до депутатів переголосувати закон Колесніченка-Олійника[77]. Хода зустрілася із загонами внутрішніх військ і «Беркуту» на вул. Грушевського, і протистояння переросло у довготривалу сутичку із застосуванням різних видів холодної зброї.[78] До 20:00 вже були спалені автобуси, поранено близько 100 мітингувальників, сталося застосування кийків, гранат із сльозогінним газом, гумових куль та водометів з боку правоохоронців та бруківки, кийків і «коктейлів Молотова» з боку протестувальників. Станом на початок 20 січня протистояння продовжується і не вщухає.

Наступного ранку, 20 січня, влада погодилася не вводити (не публікувати) закони про диктатуру в дію принаймні до закінчення переговорів з лідерами опозиції. Як було відзначено, «Умова початку переговорів — це скасування „драконівських“ законів про цензуру і переслідуваннях. Попередньо вони дали згоду не друкувати закони. Тоді вони не набудуть чинності. Потім ми анулюємо всі „драконівські“ закони в Раді»[79]. Попри все це, випуск газети «Голос України» за 21.01.2014 року було надруковано і розпочато її поширення. Відповідно, з 00:00 22.01.2014 року більшість законів про диктатуру набрали чинності.[80], закон 723-VII — з 20.02.2014, а закон 722-VII — з 21.07.2014 року.

Реакція громад[ред. | ред. код]

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що закони, прийняті з порушенням Конституції «і здорового глузду», у Львові виконувати не будуть[81].

Реакція МЗС України[ред. | ред. код]

МЗС України заявило, що вважають заяви закордонних політиків стосовно прийнятих 16 січня законів втручанням у внутрішні справи України,[82] та наголосив що нові закони спрямовані на імплементацію в українському законодавстві низки норм, які вже існують в законодавстві більшості європейських держав, та відповідають загальновизнаним демократичним стандартам і міжнародним практикам.[83]

Імовірні економічні наслідки[ред. | ред. код]

Збиток від впровадження норм нового «репресивного» закону № 3879 авторства депутатів владної Партії регіонів Вадима Колесніченка і Володимира Олійника міг скласти близько 5 млрд грн у рік. Про це йшлося у відкритому листі членів правління та експертів Інтернет асоціації України (ІАУ) президенту країни Віктору Януковичу.[84] В Асоціації вважали, що може різко збільшитися кількість компаній, які будуть виводити свої бізнеси на зарубіжний хостинг — через норми про блокування сайтів без рішення суду. Через ліцензування провайдерських послуг може різко скоротитися кількість середніх і дрібних інтернет-провайдерів.

Також у листі ІАУ йшлося, що абонентська база мобільного зв'язку може скоротитися через вимогу до абонента ідентифікувати свою особу.[84] У компанії МТС Україна зазначили, що оскільки близько 90 % її клієнтів є абонентами передплаченого зв'язку, нові норми вимагають докорінної перебудови системи продажів компанії, а також можуть бути недієвими через імовірне виникнення чорного ринку SIM-карток, що лише збільшить їхню ціну.[85]

За законами від 16 січня, критичні публікації в ЗМІ і соцмережах можуть розглядатися як втручання у діяльність правоохоронних органів і караються штрафом або арештом на строк до шести місяців. Експерти негативно оцінили нововведення. На їх думку, введені норми спрощували можливості для рейдерських захоплень підприємств[86].

Міжнародна реакція[ред. | ред. код]

Західні дипломати вже за кілька годин після парламентського засідання оприлюднили свою реакцію на події в Раді.[12] «Я занепокоєний через те, яким чином відбувалося голосування за деякі закони сьогодні в парламенті», — написав у своєму мікроблозі посол США в Києві Джеффрі Пайєтт. «Норми слід ухвалювати з дотриманням належних процедур. В іншому випадку довіра до демократичних інституцій та правової системи опиняється під загрозою», — йдеться у коментарі посла ЄС в Україні Яна Томбінського.

США висловили «глибоке занепокоєння тим, що Рада проштовхнула кілька суперечливих законів, не дотримавшись передбачених процедур. Деякі з цих законів обмежать право на мирні протести та свободу слова, піддадуть тиску незалежні медіа та стануть на заваді роботі неурядових організацій». [87]

Держсекретар США Джон Керрі назвав прийняті закони «антидемократичним маневром» давши наступну оцінку:[88]

…кроки, які були зроблені 16 січня, є антидемократичними, вони помилкові, вони відбирають у народу України його право і його шанс на майбутнє.

Високопосадовці в ЄС вважають прийняті в Україні закони такими, що обмежують права та свободи людей, і закликають президента Віктора Януковича не підтримувати їх. Віце-президент ЄК, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон глибоко стурбована подіями в Україні.[6]

Президент Європарламенту Мартін Шульц закликав українського президента Віктора Януковича не підписувати прийняті Верховною Радою закони:

Я глибоко стурбований прийняттям Верховною Радою України законопроектів, які можуть обмежити основні свободи громадян, перешкоджати свободі зібрань та слова і обмежити діяльність неурядових організацій. Набуття ними чинності штовхатиме Україну назад до її авторитарного, радянського минулого.[89]

Комісар ЄС з розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле дав наступну оцінку:[8]

Я шокований. Бачити такий відхід України від європейської стежки є розчаруванням. Турбує те, що ми бачимо, як це стається з таким важливим партнером ЄС. … Рішення, ухвалені Верховною Радою, є неповагою до основоположних демократичних принципів і вони не лише викликають стурбованість щодо стану демократії та майбутнього України, але також матимуть наслідки для партнерства між ЄС та Україною.

Верховний комісар ООН із прав людини Наві Піллей закликала українську владу зупинити вступ у дію нових законів, що запроваджують жорсткі умови для учасників антиурядових виступів, та в назвала закони, ухвалені парламентом 16 січня такими, що не відповідають міжнародним стандартам в галузі прав людини. За її словами[90]:

ці закони запроваджують обмеження на свободу висловлення думки і свободу зборів, права на інформацію і права громадянського суспільства вільно працювати.

В Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) представник із питань свободи засобів інформації Дуня Міятович висловила занепокоєння з приводу ухвалених в Україні законодавчих змін, серед яких повернення кримінальної відповідальності за наклеп. Вона вважає, що це ставить під загрозу свободу слова в Україні.[91]

Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт вважає, що голосування на підтримку низки законів, яке відбулося в українському парламенті в четвер, працює проти незалежності України. «За тим, що ми бачили сьогодні в Києві, абсолютно явно — темні конструкції проти демократії. І зрештою — проти незалежності України», — написав Більдт. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський назвав події в українському парламенті «зловісними» і поцікавився, чи вирішила Україна піти з європейського шляху. Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс у свою чергу вважає, що голосування за низку законопроєктів у Верховній Раді в четвер не ведуть до діалогу і розвитку демократії в Україні.[92]

Transparency International вважає прийняті в четвер закони приводом для початку репресій і закликала вплинути на президента, щоб він ветував даний закон. Про це повідомив виконавчий директор українського відділу організації Олексій Хмара. На його думку автори даного закону хочуть отримати інструмент для дискредитації активних організацій, які намагаються провадити в Україні реформи.[9]

Міжнародна правозахисна організація Freedom House закликала президента Віктора Януковича відхилити ухвалені Верховної Радою закони, які порушать зобов'язання країни з дотримання прав людини:

Freedom House рішуче засуджує ухвалення Верховною Радою України законодавства, яке передбачає кримінальну відповідальність за наклеп, у стилі Росії вводить обмеження для громадських об'єднань, що отримують фінансування з-за кордону, як для «іноземних агентів», і передбачає покарання для громадян за участь у акціях протесту.

Голова організації Девід Кремер заявив, що йому прикро спостерігати, як «демократично обраний уряд України усе більше віддаляється від демократичних прагнень народу України».[10]

Агентство Reuters повідомило, що Європейський союз скасував традиційну вечерю з президентом РФ Володимиром Путіним в рамках саміту Росія—ЄС, щоб показати, що відносини не повернулись у «нормальне русло» після «перетягування канату» з Москвою щодо України.[93][94]

Євродепутат Ребекка Гармс оцінила ухвалені закони як путч в Україні і зазначила, що якщо цей закон дійсно набере чинності, ЄС має запровадити якнайширші санкції: «Всі європейські рахунки членів українського уряду, їхніх представників та членів їхніх родин мають бути заморожені. Видача Шенгенських віз цим особам має бути припинена».[95]

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун через свого речника закликав гарантувати в Україні принципи свободи вираження думок і мирних зібрань[96].

Оцінки світових медіа[ред. | ред. код]

Найвпливовіші видання світу засудили прийняття цих законів. Наприклад, британська газета «Financial Times» написала, що ці закони просто унеможливлюють протести в Україні. Ба більше, політична криза сягнула апогею з моменту свого початку в листопаді 2013-го.[97]

У США «The Washington Post» зазначила, що ухвалені закони запозичено з російського законодавства і вони аж ніяк не є свідченням того, що Янукович налаштований на поглиблення співпраці з ЄС.[97]

Скасування[ред. | ред. код]

Після публікації законів їхнє прийняття спробували оскаржити у ВАСУ, однак суд відмовив.[98]

Також у Верховній Раді була зареєстрована низка законопроєктів щодо скасування деяких або всіх законів, прийнятих 16 січня.

28 січня 2014 року на позачерговій сесії Верховна Рада конституційною більшістю в 361 голос прийняла закон № 732-VII «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», яким скасувала дев'ять законів, прийнятих 16 січня (окрім закону про Держбюджет та закону про амністію)[99].

Після голосування про скасування зазначених законів було знову проголосовано й прийнято чотири закони[100][101]:

  • № 733-VII «Про внесення зміни до Закону України „Про безоплатну правову допомогу“ щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“»;
  • № 734-VII [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] «Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців»;
  • № 735-VII [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму»;
  • № 736-VII [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу».

31 січня 2014 року Президент України підписав вищезазначені закони[102]. 1 лютого 2014 року ці закони були опубліковані в газеті «Голос України».[103]

5 лютого 2014 року з'явилася інформація, що закони 16 січня продовжують діяти, оскільки була скасована лише чинність закону, а не норми законів.[104] Також на офіційному сайті ВРУ змінені закони лишаються в редакції 22 січня. Проте існують інші точки зору, наприклад портал «ЛІГА:ЗАКОН» вважає, що зміни до законодавства втратили чинність.[105] Про це ж заявив і голова фракції Партії регіонів.[106]

Офіційна позиція Мін'юсту: з 2 лютого 2014 року закони, прийняті Верховною Радою України 16 січня 2014 року, втратили свою чинність та відповідно з цієї дати відновлено попередню редакцію положень кодексів та законів, до яких раніше були внесені зміни[107][108].

Для усунення неоднозначності щодо чинності законів 23 лютого 2014 року Верховна Рада прийняла законопроєкт Продана і Пинзеника про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення норм законів, схвалених 16 січня 2014 року.[109] Закон набув чинності з 2 березня 2014 року.

21 лютого 2014 року було прийнято Закон України № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України».[43] Пункт 1 розділу II цього Закону передбачає скасування закону № 731-VII, прийнятого 16 січня 2014 року. Закон був підписаний в.о. Президента Турчиновим О. В. і опублікований у «Голосі України» 27 лютого 2014 року, набув чинності наступного дня після опублікування.

Кримінальне переслідування за прийняття «диктаторських законів»[ред. | ред. код]

Генеральна прокуратура України розглядає «диктаторські закони» як такі, що були спрямовані на перешкоджання проведенню мирних акцій протесту, розширення репресивних повноважень правоохоронних органів. Процедура їх призвела до підвищення ескалації в суспільстві. У спробі їх ухвалення вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України[110].

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено не пізніше 21 липня 2015 року[111].

Генпрокуратура встановила, що вказівки про прийняття законів виходили безпосередньо від Віктора Януковича. Про підозру у вчиненні злочину станом на 18 листопада 2015 повідомлено самому Януковичу, а також п'ятнадцятьом колишнім народним депутатам, які були членами лічильної комісії в день голосування законів. Серед них Ігор Калєтнік, Олександр Єфремов, Володимир Олійник, Сергій Гордієнко, Олександр Стоян. Справу стосовно Михайла Чечетова закрито у зв'язку з його самогубством[112].

16 грудня 2019 Печерський суд Києва закрив кримінальну справу щодо Єфремова за звинуваченням у голосуванні за Диктаторські закони[113].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. МЗС відповів ОБСЄ: «закони про диктатуру» відповідають усім демократичним стандартам [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Українська правда, 18.01.2014.
  2. МЗС запевнив ОБСЄ, що «закони про диктатуру» дуже демократичні [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] // ТВі, 18.01.2014.
  3. Мірошниченко продовжує дивувати: диктаторські закони — теж вина опозиції[недоступне посилання з липня 2019] // 5.ua, 18.01.2014.
  4. 1) №721-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян»; 2) №722-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів»; 3) №723-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі»; 4) №724-VІІ «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України»; 5) №725-VІІ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження»; 6) №726-VІІ «Про внесення зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»; 7) №727-VІІ «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу»; 8) №728-VІІ «Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам'ятників, споруджених в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців»; 9) №729-VІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму»; 10) №731-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».
  5. В МЗС попросили західних критиків скандальних законів не втручатися в справи України. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014. 
  6. а б У ЄС закликали Януковича ветувати антидемократичні закони. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  7. Шульц закликав Януковича «не віддаляти Україну від цивілізованого світу». Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014. 
  8. а б Прийняті ВР закони погіршать відносини ЄС з Україною — Фюле. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014. 
  9. а б Transparency International вбачає в законі Колесніченка-Олійника інструмент репресій. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  10. а б Freedom House закликає Януковича відхилити закони, що ведуть у «темні часи». Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  11. Глава держави підписав низку законів. Прес-служба Президента України Віктора Януковича
  12. а б в г д е «Ручні» закони: путч чи запорука благополуччя? [Архівовано 19 січня 2014 у Wayback Machine.] // ВВС Україна, 16.01.2014.
  13. Офіційно: Янукович підписав всі закони, прийняті Радою 16 січня. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  14. Испытание постом [Архівовано 29 січня 2014 у Wayback Machine.] // Комерсант-Україна, № 11 (1930) 27.01.2014
  15. а б ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України про очищення влади». webcache.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 4 січня 2021. «Прийняття даного проекту Закону дозволить вдосконалити механізм очищення влади та недопущення в майбутньому до влади тих осіб, які голосували 16 січня 2014 року за законодавчі акти, .., які обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство. Прийняття законів стало реакцією влади на масові протести громадян.» 
  16. Zaxid.net. Конституційний суд скасував заборону очолювати ВНЗ тим, хто голосував за «диктаторські закони». ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  17. КСУ ухвалив резонансне рішення щодо «диктаторських законів». Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  18. ГПУ оголосила в розшук п’ятьох екс-нардепів, які голосували за закони 16 січня - Новини news. 24 канал (укр.). Процитовано 4 січня 2021. 
  19. "Батьківщина" називає події у ВР державним переворотом. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  20. Бюджет-2014 і «поліцейські закони» ухвалили без обговорення. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  21. "Драконівські закони" вийшли друком. ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 4 січня 2021. 
  22. США вважають, що для опозиції важливіше - скасування законів, ніж посади. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  23. Драконівські закони вводять диктатуру в Україні. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014. 
  24. Луценко заявив, що Євромайдан перейде до парламенту, якщо не скасують "драконівські закони". Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  25. Президент Європарламенту засудив українські драконівські закони. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  26. Український парламент прийняв драконівські закони, — The Financial Times. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014. 
  27. Палата громад Канади засудила українські «драконівські закони». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  28. У "Батьківщині" кажуть, що влада наразі не друкуватиме "драконівські" закони - Новини news. 24 канал (укр.). Процитовано 4 січня 2021. 
  29. "Драконівські" закони - це спроба повернути тоталітаризм, - віце-президент Європарламенту. intvua.com (ru-RU). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  30. Нардеп знайшов спосіб, як повністю анулювати «драконівські» закони від 16 січня. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 6 травня 2014. 
  31. Янукович підписав «ручні закони» [Архівовано 21 січня 2014 у Wayback Machine.] // Вголос, 17.01.2014.
  32. Підписавши «ручні» закони, Рибак порушив щонайменше дві норми регламенту [Архівовано 21 січня 2014 у Wayback Machine.] // iPress.ua, 18.01.2014.
  33. Янукович підписав скасування "копитних" законопроектів "про диктатуру" та "амністію" » ПРОВІНЦІЯ - Інформаційно-аналітичне видання. pro-vincia.com.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  34. Що змусило режим зважитися на привселюдне «копитне» голосування або Чи задушать Революцію Гідності «драконівські закони»? // ВО «Свобода» офіційна сторінка — 22 січня 2014. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 1 травня 2014. 
  35. Покарання за понад 5 машин у колоні ухвалили саме під Автомайдан – автор закону. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  36. а б Экс-регионал: Законопроект Колесниченко-Олийныка — это дело «мозговых центров» ФСБ. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 18 січня 2014. 
  37. Цензор.НЕТ. Последствия "черного четверга": по жесткости законов Украина опередила Россию. ФОТО. Цензор.нет (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  38. Нардепи-регіонали в боротьбі з одержувачами грантів "переплюнули" російських і американських колег. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  39. Бывший консультант Януковича: «Драконовские» законы не имеют никакого отношения к праву [Архівовано 29 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  40. Олійник підтвердив, що не рахував підняті руки під час голосування у ВР / УП, 21 січня 2014, 12:39. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 21 січня 2014. 
  41. РИБАК ПОРУШИВ РЕГЛАМЕНТ, ПІДПИСАВШИ ЗАКОНИ У ЧЕТВЕР. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 4 січня 2021. 
  42. Так стаття 130, пункт 2 визначає, що «Голова Верховної Ради підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання, крім випадків, передбачених цим Регламентом».
  43. а б Закон України від 21 лютого 2014 року № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України»
  44. Голос України. — 2014. — № 10 (5760). — Вівторок, 21 січня 2014. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014. 
  45. Урядовий кур'єр. — 2014. — № 11. — Вівторок, 21 січня 2014. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014. 
  46. Що заборонили та обмежили українцям новим законом?. BBC News Україна (укр.). 16 січня 2014. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  47. Закон України від 16 січня 2014 року № 721-VII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян»
  48. Можно ли автомобилистам «обойти» новые законы. Мнение юристов / АвтоПортал, 23 января 2014 [Архівовано 25 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  49. Закон України від 16 січня 2014 року № 729-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму»
  50. Закон України від 28 січня 2014 року № 735-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму»
  51. Верховна рада прийняла законопроект комуністів про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму, який ставить поза законом дивізію «Галичина». Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014. 
  52. Комуністи протиснули два «антифашистських» закони. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014. 
  53. а б Висновок щодо Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму» від 16 січня 2014 року № 729-VII. Харківська правозахисна група. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  54. www.webmaestro.com.ua, вебстудія WebMaestro:. Звичайний… антифашизм | Волинська газета. www.volga.lutsk.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 4 січня 2021. 
  55. Архів сторінки Попередній висновок Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму»
  56. «Законопроект Симоненка про відповідальність за виправдання фашизму — це повна маячня», — історик. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014. 
  57. Опозиція теж голосувала за закони, які фактично забороняють УПА, — Канівець. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014. 
  58. Нова норма проти фашизму є підґрунтям для репресій – історик. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 4 січня 2021. 
  59. За виправдання фашизму штрафуватимуть або позбавлять волі на 2 роки. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014. 
  60. Закон про кримінальне переслідування за «виправдовування» дивізії «Галичина» прийнято ще раз | Новини Львова. dailylviv.com (укр.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  61. Новий закон комуністів Симоненка-Алексєєва утискає права патріотів — Тягнибок. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014. 
  62. Чи засудять Петра Симоненка за ініційованим ним же законом?. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2014. 
  63. Доній: за Шухевича і Бандеру тепер судитимуть «за законом». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  64. Диктатура в законі. Club-tourist (амер.). Процитовано 4 січня 2021. 
  65. Опозиція призначила на неділю чергове Народне віче. Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  66. Опозиція скликає нове віче і готується до страйку. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  67. У опозиції додалася вимога: скасувати «диктаторські» закони. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  68. Луценко: Всі — до штурму правлячої банди. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  69. Тимошенко дала поради, що робити з «неодиктатурою». Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  70. «Диктаторські закони» збурили хвилю журналістського гніву: 17 пікетів у 20 областях. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014. 
  71. Рада ухвалила закони, що відкривають шлях до масових репресій — фонд «Відродження». Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  72. Медіа-організації засуджують "знищення незалежної журналістики" в Україні - заява. Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 21 січня 2014. 
  73. Юридичний висновок ЦППР щодо «законів» від 16 січня 2014 року. Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 21 січня 2014. 
  74. Журналісти вимагають від нової влади розпуску Верховної Ради / УП, 27 лютого 2014, 05:19. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014. 
  75. В Україні оголошено загальну мобілізацію. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  76. Народное Вече 19.01.14, Сергей Коба / Народне Віче 19.01.14 [Архівовано 3 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Канал Andriy Lontkovsky на YouTube — 19 січня, 2014
  77. Автомайдан вирушає до Верховної ради. — TBI. — 19 січня, 15:25. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 20 січня 2014. 
  78. Сутички після Народного Віча у Києві. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 19 січня 2014. 
  79. Влада погодилася не вводити в дію «закони про диктатуру», аби піти на переговори з опозицією // TBI, 20.01.2014, 12:04. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 20 січня 2014. 
  80. За текстом законів вони набрали «чинності з дня, наступного за днем його опублікування».
  81. У Львові відмовляються виконувати «диктаторські закони» / УП, 22 січня 2014, 21:55. Архів оригіналу за 23 січня 2014. Процитовано 22 січня 2014. 
  82. В МЗС попросили західних критиків скандальних законів не втручатися в справи України [Архівовано 20 січня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда, 17.01.2014.
  83. Відбулася зустріч Міністра закордонних справ Леоніда Кожари і Першого заступника Голови Верховної Ради Ігоря Калєтніка з послами США та ЄС [Архівовано 21 січня 2014 у Wayback Machine.] // Міністертсво закордонних справ України, 17.01.2014.
  84. а б Українському бізнесу закон Колесніченка-Олійника обійдеться 600 млн доларів щорічно. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014. 
  85. Київстар та МТС фактично підтвердили нереальність виконання закону про SIM-картки [Архівовано 20 січня 2014 у Wayback Machine.] // Business.ua, 17.01.2014.
  86. Законы, принятые в «черный четверг», ударят и по бизнесу, — эксперты
  87. США СХВИЛЬОВАНІ «ЗАКОНАМИ ПРО ДИКТАТУРУ». Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  88. Держсекретар США Джон Керрі вважає, що прийняті Радою закони порушують норми ОБСЄ та ЄС // Корреспондент.net, 18.01.2014.
  89. Шульц закликав Януковича «не віддаляти Україну від цивілізованого світу». Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  90. В ООН засуджують «закони 16 січня». Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 21 січня 2014. 
  91. В ОБСЄ сподіваються, що Янукович накладе вето на «закони про диктатуру». Архів оригіналу за 18 січня 2014. Процитовано 16 січня 2014. 
  92. У ЄС прокоментували «зловісні події» у Верховній Раді. Архів оригіналу за 17 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  93. EU drops dinner with Putin to show 'not business as usual'. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  94. Через ситуацію з Україною Євросоюз скасував вечерю з Путіним. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  95. 17.1.2014 PRESSEMITTEILUNG Putsch gegen Demokratie in der Ukraine. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 17 січня 2014. 
  96. New York, 20 January 2014 — Statement Attributable to the Spokesperson for the Secretary-General on Ukraine. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 21 січня 2014. 
  97. а б Іноземні ЗМІ розкритикували ухвалені в Україні закони. Архів оригіналу за 19 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014. 
  98. Вищий адмінсуд відмовив у оскарженні ухвалення «диктаторських законів». Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 25 січня 2014. 
  99. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких Законів України. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014. 
  100. Рада скасувала диктаторські закони — «Українська правда», 28 січня 2014 року. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 28 січня 2014. 
  101. Верховна Рада України ухвалила низку законів / Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України, 28.01.2014 12:45. Архів оригіналу за 31 січня 2014. Процитовано 28 січня 2014. 
  102. Янукович підписав «амністію» та скасування резонансних законів / ВВС, 31 січня 2014 13:25 GMT. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014. 
  103. «Голос України» від 1 лютого 2014 року, с. 9. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014. 
  104. Пинзеник запропонував остаточно скасувати «диктаторські закони». Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  105. Наприклад, у Кримінальному кодексі [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.] статті 110-1 і 151-1, додані законом 721-VII, позначені як такі, що втратили чинність.
  106. В ПР не вірять, що «закони 16 січня» продовжують діяти. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  107. ЗАКОНИ, ПРИЙНЯТІ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ 16 СІЧНЯ 2014 РОКУ, ВТРАТИЛИ ЧИННІСТЬ З 2 ЛЮТОГО 2014 РОКУ / Сайт Міністерства юстиції України, 05.02.2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  108. У Лукаш стверджують, що «диктаторські закони» втратили чинність. Архів оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2014. 
  109. Закон України від 23 лютого 2014 № 767-VII року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення норм законів, схвалених 16 січня 2014 року» [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
  110. ГПУ завершила розслідування щодо «диктаторських законів» / Укрінформ, 21.07.2015. Архів оригіналу за 18.11.2015. Процитовано 18.11.2015. 
  111. Підрив автомобіля «Укрпошти» та заволодіння 2,7 млн грн – судитимуть учасників озброєної банди на Полтавщині (ФОТО). Офіс Генерального прокурора (ua). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 січня 2021. 
  112. Вказівки прийняти “диктаторські закони” виходили від Януковича - ГПУ. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 4 січня 2021. 
  113. Суд закрив справу Єфремова про "диктаторські закони". РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]