Димар пасічний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Beekeeping smoker.jpg

Дима́р па́січний — пристрій для обкурювання медоносних бджіл димом. Використовується в бджільництві для заспокоювання комах при огляді вуликів.

Будова[ред.ред. код]

Основу пасічного димаря складає металевий корпус циліндричної форми з конусоподібною кришкою, до якого прикріплені міхи. У корпус вставляється металева склянка з ґратчастим дном (не у всіх моделях), причому між дном склянки та дном корпусу є простір для попелу. У склянку укладають матеріали, що утворюють при тлінні густий дим: гнилуваті шматки несмолистої деревини, висохлий кінський гній; звичайна суха деревина може давати дим з іскри та утворює жар, який псує димар. Міха димаря виготовляються з двох пластин, обтягнутих щільним матеріалом (частіше шкірозамінником) і з'єднаних шарніром. Пластини міху виготовляють з деревини, рідше з металу (таким димарем незручно користуватися, тому що пластини нагріваються з-за теплопровідності металу). Після роботи димар очищують.[1]

Принцип дії[ред.ред. код]

Заспокоююча дія диму на бджіл була відома людям з давніх часів, проте наукове пояснення цьому було знайдено тільки в XX столітті. Задимлення призводить до того, що виділення бджолами пахучої речовини, яка сигналізує про загрозу для бджолиної сім'ї, нейтралізується. Крім того, при задимленні бджоли наповнюють медовий зобик медом, щоб у випадку пожежі покинути вулик із запасом поживи. В такому стані бджола не здатна жалити, тому що не може зігнути наповнене черевце під потрібним кутом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 141. 


Бджола Це незавершена стаття про бджіл.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.