Димид Артем Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артем Димид
Артем Михайлович Димид
UANs shoulder mark 02h.svg Старший матрос
Загальна інформація
Народження 4 липня 1994(1994-07-04)
м. Львів, Україна
Смерть 18 червня 2022(2022-06-18) (27 років)
біля м. Донецька
Національність українець
Alma Mater Львівська академічна гімназія, Львівський фізико-математичний ліцей і УКУ
Псевдо Курка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна

Артем Михайлович Димид (позивний — Курка; 4 липня 1994, м. Львів, Україна — 18 червня 2022, біля м. Донецька) — український громадський активіст, пластун, мандрівник, військовослужбовець, старший матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Син іконописиці Іванни Крип'якевич-Димид та першого ректора Українського католицького університету, капелана Майдану Михайла Димида, правнук українського історика Івана Крип'якевича та підпільного священника Артемія Цегельського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Артем Димид народився 4 липня 1994 року у місті Львові.

Випускник Львівської академічної гімназії, Львівського фізико-математичного ліцею та факультету історичних наук Українського католицького університету.

Із семи років був членом та виховником української скаутської організації «Пласт». Юнакував у курені число 69-го імені Богдана Хмельницького. Був курінним, а пізніше став виховником, а також членом 15-го куреня УСП Орден Залізної Остроги.

Учасник Революції гідності. З початком російсько-української війни вступив добровольцем у окремий загін спецпризначення «Азов», з яким брав участь в боях в районі Широкого. Згодом перевівся у батальйон спецпризначення «Гарпун». Після демобілізації активно займався саморозвитком та подорожами.

З початком російського вторгнення в Україну 2022 року повернувся із США та пішов на фронт. Загинув 18 червня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу під час бойового виходу біля Донецька.

21 червня 2022 року чин похорону у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла м. Львова очолив владика Володимир Груца. Під час похорону мама Артема Іванка Крип'якевич-Димид заспівала синові останню колискову. Похований на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань[1][2].

Захоплювався екстремальними видами спорту: стрибками з парашутом, гірськими лижами та походами. Також мандрував у 50 країн світу.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]