Димитр Талев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Димитр Талев

Димитр Талев (повне ім'я Димитр Талев Петров-Палісламов) — відомий болгарський письменник, журналіст, культурний діяч, міжнародне визнання до якого прийшло після трилогії «Залізний світильник».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився майбутній літературний діяч 14 вересня 1898 року (за старим стилем 1 вересня) в місті Прилеп, що знаходиться на півдні сучасної Македонії. Батько був ковалем, який прививав у своїй сім'ї духовні цінності та патріотизм, але коли Дмитру було 9 років він помирає. Через війну на Балканах, а потім і Першу світову війну Талев постійно змінює місце навчання — спочатку в Прилепі, потім продовжує освіту в Солуні, Скоп'є, Старій Загорі і 1920 року закінчує гімназію в Бітолі. Потім відвідує лекції з медицини та філософії та по 1 семестру навчається в Загребі та Відні. 1921 року повертається з Австрії та навчається на відділенні болгарської філології в Софіївському університеті, з якого випускається 1925 року. Перший дебют Димитра Талева в літературі відбувся 1916 року, а в першій половині 1920-х років друкується в революційних виданнях.

1925 року Талев видає книгу «Сълзите на мама» — цікава розповідь про життя, в якій за словами брата письменника Братислава Талева «м'яко розказано про рідний дім, матір та Бога».

1927 року почав працювати коректором у виданні «Македония. Всекидневник за политика, културен живот и информация», який поступово став друкованим виданням македонського революційного руху. В 1929 року призначений на посаду редактора, а ще через рік стає головним редактором газети.

1935 року виходить збірка оповідей «Золотий ключ», а ще через три роки — «Старий будинок», що розповідають про життя маленьких міст.

З 1944 року для Димитра Талева наступають складні часи. Нова політична влада починає активно вирішувати Македонське питання. Серед цих подій, його звинувачують у націоналізмі та виключають зі складу Союзу болгарських письменників, а потім й взагалі — заарештовують без пояснення причин. До в'язниці у Софії діяч потрапляє за «прояви великоболгарського шовінізму» де пробув до березня 1945 року, а потім ще на півроку відправлений до виправно-трудової колонії в селищі Бобов-дол, що знаходиться в Кюстендильській області Болгарії.

1947 року письменника знову арештовують та направляють знову до трудового табору, де в нього різзко погіршується здоров'я через тяжку форму виразки. Рідним вдається звільнити 1948 року домогтися його звільнення.

Лише через десятиріччя після свого звільнення літературного діяча реабілітують та дозволяють займатися творчістю.

Після звільнення Талева виселяють до Луковіту, через заборону жити в столиці. Саме в цей період він починає плідну роботу над тетралогією романів про національно-визаольну боротьбу македонського народу на зламі ХІХ –початку ХХ століть. Так 1952 року побачив світ твір «Залізний світильник», наступного року «Ільїн день», а 1954 року — «Преспанські дзвони».

Паралельно з романами письменник також видає 1953 року історичну повість «Кіпровець повстав». В цьому ж жанрі протягом двох років автор пише твір «Самуїл» (1958—1960 рр.) та ще через два роки 1962 року побачили світ відразу дві повісті «Хілендарський монах» та «Брати зі Струги».

Останньою роботою Димитра Талева став твір «Голоси ваші чую» виданий 1966 року.

1982 року у київському видавництві «Дніпро» побачила світ книга «Залізний світильник» в українському перекладі Софії Скирти.

20 жовтня 1966 року Димитр Талев помер у Софії.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

-1959 рік — лауреат Димитрівської премії та заслужений діяч культури;

-1966 рік — народний діяч культури Болгарії.

Використані джерела[ред. | ред. код]

  1. http://www.goodreads.com/author/show/4374632.
  2. http://www.promacedonia.org/mpr/talev.html
  3. http://library.kpi.ua:8991/F?func=find-b&request=000334573&find_code=SYS[недоступне посилання з вересня 2019]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]