Димосос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Димосо́с — спеціальний димовидаляючий пристрій, призначений для видалення продуктів горіння (диму) із приміщень під час пожеж, зниження температури під час гасіння пожежі в будинках шляхом видалення продуктів горіння і подачі свіжого повітря. Також димососи можуть використовуватись для створення високократної піни. Пожежні димососи відносяться до засобів групового способу захисту органів дихання.

Призначення[ред. | ред. код]

При гасінні пожеж, задачею пожежних підрозділів є не тільки ліквідація горіння. Однією з важливих задач є захист людей і матеріальних цінностей від високо нагрітих продуктів горіння (100°C дим), які швидко розповсюджуються по приміщенням та поверхам. Так, швидкість розповсюдження диму по сходовій клітині багатоповерхових будинків сягає до 20 м/хв. Через 3-5 хв. самостійна евакуація людей по сходовій клітині стає неможлива. Людина втрачає орієнтацію, отримує отруєння токсичними продуктами горіння, опіки шкіри і дихальних шляхів. Для запобігання розповсюдження продуктів горіння по приміщенням і поверхам використовують декілька способів димовидалення:

  • димовидалення шляхом створення конвективних потоків повітря (відкривання вікон, дверей, технологічних отворів і т. д.);
  • осадження диму розпиленою водою;
  • вилучення диму із приміщень піною;
  • вилучення диму димососами;
  • димовидалення шляхом нагнітання свіжого повітря;
  • димовидалення комбінованими способами.

Правильне і своєчасне використання димососів дозволяє: знизити щільність диму і концентрацію продуктів горіння до величини, яка дозволяє працювати у приміщеннях без ізолюючих апаратів, понизити температуру в приміщеннях, змінити напрямок руху продуктів горіння у заданому напрямі, збільшити видимість.

Використання[ред. | ред. код]

За допомогою димососів при гасінні пожеж в будинках керують газовими потоками. Практика показує, що на нагнітання димосос слід використовувати якщо приточні і витяжні отвори знаходяться майже на одному рівні, а приміщення, де відбувається пожежа, має невелику висоту і температура диму в ньому значна. Використання димососа на витяг краще здійснювати шляхом його встановлення у витяжний отвір з накладанням брезентової перемички, яка входить в комплект димозахисного озброєння. Вона призначена для попередження проникнення диму з приміщень, де сталася пожежа у сусідні, а також використовується для забезпечення місць встановлення димососів (ущільнення) і направлення потоків повітря або піни при роботі ПГУ. Комбінований спосіб використання димососів: на видалення диму і нагнітання свіжого повітря, або подачі піни. Для подачі високократної піни, використовується 6 — 12 % розчин піноутворювача під тиском 2—3 кг•с/см² перед ПГУ-120.

Класифікація[ред. | ред. код]

Димососи, що стоять на озброєнні пожежної охорони поділяються за наступним ознакам.

За призначенням:

  • переносні (ДПЕ-7, ДПМ-7, ДПГ-10, ДП-100);
  • причіпні (ДП-30);
  • автомобілі димовидалення (АД-90(66)183).

За приводом димососа:

За принципом дії:

Вісьові димососи[ред. | ред. код]

До вісьових димососів належать:

  1. ДП-7 (з механічним приводом ДПМ-7 або з електричним приводом ДПЕ-7);
  2. ДПГ-10 (з приводом від гідротурбіни);
  3. ДП-10.

Вони є димососами переносними пожежними. Призначені для провітрювання задимлених приміщень, зниження температури при гасінні пожеж в будівлях шляхом нагнітання свіжого повітря та відкачування продуктів горіння, а також для отримання і транспортування ПМП високої кратності.

Коплектація димососів.

Елемент ДПЕ-7 ДПМ-7 ДП-10
1. Димосос
2. Всмоктуючий рукав
3. Напірний рукав
4. Перкалевий рукав з ПГУ-120
5. Піногенеруюча установка
6. Перемичка з 3-ма штангами
7. Електропривід (котушка з кабелем, пристрій для відключення)
8. Мотопривід («Урал-5», «Дружба-4», бензомоторні пили від УКМ-4)

Будова димососів.

Елемент ДПЕ-7 ДПМ-7 ДП-10
1. Корпус
2. Робоче колесо (вентилятор)
3. Вал приводу
4. Редуктор (одноступеневий конічний, зубчата передача)
5. Захисні ґрати
6. Обтікачі (задній, передній)
7. Ручки для переносу і установки 3 3 4
8. Турбіна
9. Вхідний і вихідний патрубки (d=51мм)
10. Зливний кран

У разі, якщо ДП-7 комплектується електродвигуном, то до нього надається котушка з кабелем і пульт управління, трійник. В ДП-10 робоче колесо кріпиться на валу гідротурбіни, яка має 2 патрубки – вхідний і вихідний. В корпусі гідротурбіни розміщені:

Безпека праці при роботі з ДП[ред. | ред. код]

  • дозволяється включати в роботу ДП-10 тим особам, які знають його будову і правила користування ним;
  • з ДПЕ-7 можуть працювати особи, які мають дозвіл на роботу з електрообладнанням;
  • з ДПМ-7 можуть працювати особи, які мають дозвіл на роботу з УКМ-4;
  • забороняється включати в роботу ДП-7(10) при знятих чи пошкоджених захисних ґратах;
  • після роботи ДП-7(10) треба переносити за ручки, які мають термозахист, щоб не обпекти руки;
  • плавно підвищувати тиск на вході в турбіну (ДП-10), натискати на газ (ДПМ-7), щоб запобігти різкому пересуванню димососів при їх запуску в роботу.

Відцентрові димососи[ред. | ред. код]

Димососи встановлюються на базі причіпних мотопомп типу МП–1600. В СДПЧ міста Львова на базі МП–1600 встановлені відцентрові вентилятори продуктивністю 25000 м³/год; 30000 м³/год. Маркуються вони відповідно ДП-25; ДП-30. В комплект димососів входять всмоктуючі та напірні рукава; ПГУ-240; брезентова перемичка; три штанги. На мотопомпах для приводу в дію димососів встановлені двигуни внутрішнього згорання, якими комплектуються автомобілі ГАЗ-24 «Волга».

Загальна будова відцентрового димососу:

  1. Корпус (у вигляді кожуха).
  2. Робоче колесо (відцентрове з лопатками).
  3. Вал.
  4. Всмоктуюча порожнина.
  5. Напірна порожнина.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]