Димітріе Ґіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Димітріе Ґіка
рум. Dimitrie I. Ghica
Димітріе Ґіка
Прапор
Міністр закордонних справ Румунії
27 квітня 1931 — 5 червня 1932
Попередник: Константін Арґетояну
Спадкоємець: Александру Вайда-Воєвод
 
Народження: 1875
Константинополь, Османська імперія
Смерть: 13 жовтня 1967(1967-10-13)[1] (92 роки)
Брюссельський столичний регіон, Бельгія
Громадянство: Румунія Румунія

Медіафайли у Вікісховищі?

Димітріе Ґіка (рум. Dimitrie I. Ghica; 1875 — 1967) — румунський політик і дипломат. Був сином Йона Ґригоре Ґіка колишнього міністра національної оборони і закордонних справ.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в університеті Тулузи і в Паризькому інституті політичних досліджень. Вступив на дипломатичну службу в 1894 секретарем румунського посольства в Римі, а також в Санкт-Петербурзі, Берні, Відні та Софії.

У 1919 входив до складу румунської делегації на Паризькій мирній конференції 1919. Після цього дуже тісно співпрацював з Ніколае Тітулеску. Був міністром закордонних справ з 27 квітня 1931 по 5 червня 1932 в уряді Ніколае Йорга. Був призначений повноважним міністром в Бельгії і Люксембурзі.

Вийшов у відставку в 1937.

Мав брата, румунського політика Владимира Ґіку.

Перевів «Історії Геродота» на румунську мову. Також опублікував дослідження з питань відносин між Францією та Румунськими князівствами під час Французької революції і Першої Французької імперії.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Istoriile lui Erodot. Traducere română din limba originală însoţite de textul elinesc şi de note — 1894
  • Franţa şi principatele Dunărene — 1789—1815 (republished Institutul European, 2008 — ISBN 978-973-611-511-0)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела[ред. | ред. код]