Династія Пізня Янь

Пізня Янь
386 – 409
Пізня Янь: історичні кордони на карті Імперія Пізня Янь (позначена сірим кольором)
Столиця	Чжуншань (386—397) Лончен (397—409)
Мови	Монгольська
Форма правління	Монархія
Історія
- Заснування	386
- Падіння	409

Дина́стія Пізня Янь (спрощ.: 后燕; кит. трад.: 後燕; піньїнь: Hòuyàn) — династія, що правила частиною північно-східного Китаю в період шістнадцяти держав у 386—409 роках. Керувалася імператорами з роду Мужун. Була повалена внаслідок внутрішніх інтриг військовика Фен Ба.

Історія

Засновниками династії стали вожді з сяньбійського племені мужунів (одні з предків монголів), від чого панівний рід дістав прізвище Мужун. У 370-х роках мужуни були васалами династії Рання Цінь. У 383 році імператор Сюань Чжао-ді з Ранньої Цінь зазнав нищівної поразки від армії Східна Цзінь. Це призвело до послаблення Ранньої Цінь. У 384 році повстав Мужун Чуй, який у 386 році оголосив себе імператором нової династії Пізня Янь (як спадкоємець династії Рання Янь).

Нова держава вела спочатку війни з Ранньою Цінь, а потім Східною Цзінь. За правління Мужун Сі почалися конфлікти всередині панівних кіл. Зрештою, після низки заколотів, владу здобув впливовий сановник Фен Ба, який у 409 році оголосив себе імператором нової династії Північна Янь.

Імператори

Посмертне ім'я	Особисте ім'я	Роки правління	Девіз і роки правління
У-чен-ді 武成 Wǔchéng	Мужун Чуй 慕容垂 Mùróng Chuí	386–396	Яньван (燕王 Yànwáng) 386–386 Цзяньсін (建興 Jiànxīng) 386–396
Хуей Мінь-ді 惠愍 Huìmǐn	Мужун Бао 慕容寶 Mùróng Bǎo	396–398	Юнкан (永康 Yǒngkāng) 396–398
	Мужун Сян 慕容詳 Mùróng Xiáng	398	Цзяньши (建始 Jiànshǐ) 398
	Мужун Лінь 慕容麟 Mùróng Lín	398	Яньпін (延平 Yánpíng) 398
	Лань Хань 蘭汗/兰汗 Lán Hàn	398	Цінлун (青龍/青龙 Qīnglóng) 398
Чжао У-ді 昭武 Zhāowǔ	Мужун Шен 慕容盛 Mùróng Shèng	398–401	Цзяньпін (建平 Jiànpíng) 398 Чанле (長樂 Chánglè) 399–401
Чжао-вень-ді 昭文 Zhaowén	Мужун Сі 慕容熙 Mùróng Xī	401–407	Ґуанши(光始 Guāngshǐ) 401–406 Цзяньши (建始 Jiànshǐ) 407
Хуей ї-ді 惠懿 Huìyì	Мужун Юнь 慕容云 Mùróng Yún	407–409	Чженши (正始 Zhèngshǐ) 407–409

Джерела

• David A. Graff: Medieval Chinese Warfare, 300–900. London and New York: Routledge, 2002, s. 56 i 63. ISBN 0-415-23954-0.