Династія Рання Чжао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рання Чжао
Династія Цзінь Flag
304 – 329
Столиця Ліши
(304305)

Літін
(305308)

Пужі
(308309)

Пінян
(309318)

Чан'ань
(318329)

Шангуй
(329
Мови Монгольська
Релігії Буддизм
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 304
 - Повалення 329

Дина́стія Рання Чжао (інша назва Північна Хань) — династія, що правила частиною північного Китаю після падіння династії Західна Цзінь у 304 році до свого повалення у 329 році державою Пізня Чжао. Ця династія керувалася імператорами з роду Лю, першим з яких був Лю Юань.

Історія[ред.ред. код]

Наприкінці 290-х років починаєтсья внутрішнє послаблення династії Цзінь. Водночас у північних районах накапичалася значна частина кочових племен, які повинні були захищати Китай від нападів з півночі. Особливо численні були сили сюнну, які становили близько 400 тисяч осіб, були найчисленнішими в Ордосі та провінції Бін. У 290 році їх очолив впливовий військовик Лю Юань, який сам походив з сюнну. В подальшому він зумів скористатися війною восьми принців, щоб почати створювати на півночі Китаю власну державу.

У 304 році було захоплено повіт Ліши (частина сучасної првоінції Шаньсі). Це вважаєтсья роком заснування династії Рання Чжао. З цього моменту до 317 року тривали військові дії проти династії Цзінь. Зрештою сюнну та їх союзникам вдалося захопили найважливіші міста Лоян та Чан'ань. Втім династія Рання Чжао не відрізнялася стабільністю. Вона зазнавала постійних зовнішних атак, й водночас тривалі внутрішні суперечки за владу. В результаті владу в країні перебрав Ши Ле, який відзначився у війнах з державою Цзінь. У 318 році Рання Чжао фактично розпалося на дві частини. Зрештою у 329 році Ши ле скинув імператора Лю сі й оголосив про створення нової династії Старша Чжао.

Імператори[ред.ред. код]

Посмертне ім'я Особисте ім'я Роки правління Девіз і роки правління
Гуан-вень-ді
光文帝 Guāngwéndì
Лю Юань
劉淵 Liú Yuān
304310
  • Цзяньсін (建興 Jiànxīng) 304–308
  • Юнфен (永鳳 Yǒngfèng) 308–309
  • Хежуй (河瑞 Hérùi) 309–310
Лян-ван
梁王 Liángwáng
Лю Хе
劉和 Liú Hé
310]


Чжао У-ді
昭武帝 Zhāowǔdì
Лю Цун
劉聰 Liú Cōng
310318
  • Гуансін (光興 Guāngxīng) 310–311
  • Цзяпін (嘉平 Jiāpíng) 311–315
  • Цзяньюань (建元 Jiànyuán) 315–316
  • Ліньцзя (麟嘉 Línjiā) 316–318
Інь-ді
隱帝 Yǐndì
Лю Цань
劉粲 Liú Càn
318
  • Ханьчан (漢昌 Hànchāng) 318
Хоу Чжу
後主 Hòu Zhǔ
Лю Яо
劉曜 Liú Yào
318329
  • Гуанчу (光初 Guāngchū) 318–329

Джерела[ред.ред. код]

  • Taskin V.S. Materials on the history of nomadic peoples in China. 3rd — 5th cc. AD. Issue 2. Jie, Moscow, Oriental Literature, 1990, pp. 14-15, ISBN 5-02-016543-3