Дирдин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дирдин
Dyrdyn.png Dyrdyn prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Городищенський район
Рада/громада Дирдинська сільська рада
Код КОАТУУ 7120382801
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Населення 1 357 чоловік (на 1 січня 2010 року)[1]
Територія 18,675 км²
Площа 4,819 км²
Густота населення 281,6 осіб/км²
Поштовий індекс 19509
Телефонний код +380 4734
Географічні дані
Географічні координати 49°14′34″ пн. ш. 31°26′48″ сх. д. / 49.24278° пн. ш. 31.44667° сх. д. / 49.24278; 31.44667Координати: 49°14′34″ пн. ш. 31°26′48″ сх. д. / 49.24278° пн. ш. 31.44667° сх. д. / 49.24278; 31.44667
Середня висота
над рівнем моря
129 м[2]
Водойми річки Вільшанка, Луценків
Відстань до
обласного центру
50 (фізична) км[3]
Найближча залізнична станція Дирдин (платформа)
Місцева влада
Адреса ради с. Дирдин, вул. Устима Жука, 71
Сільський голова Степанець Людмила Іванівна
Карта
Дирдин. Карта розташування: Україна
Дирдин
Дирдин
Мапа

Ди́рдин — село Городищенського району Черкаської області в Україні, центр сільської ради. Населення — 1 357 чоловік, дворів 749.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Луценків. Село розташоване на берегах річки Вільшанки на південь від районного центру — міста Городище.

Історія[ред. | ред. код]

Першими поселенцями були брати Дирди — Мартин і Федір, за прізвищем яких і названо це місце Дирдин хутір.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

5 серпня 2018 року у селі Дирдин освячено УПЦ КП храм на честь великомученика і цілителя Пантелеймона[4].

Топоніми[ред. | ред. код]

Західна частина села називається Будківка. Тут колись був степ, де випасали худобу, а для пастухів збудовано будку.

Поселення на лівому березі річки Вільшанки від центру, в напрямку цукрового заводу, називається Петрухівка, де найбільше було поселенців за прізвищем Петруха.

Поселення від центру в напрямку села Хлистунівки називається Дирдин, а людей, що проживають на вул. Устима Жука, називають церквянами, тому й донині на цій вулиці проживають переважно сім'ї з прізвищем Дирда, а ще тому, що в цій частині була збудована у XVII столітті перша церква в ім'я великомученика Пантелеймона, котру чумаки перевезли з Калинівки. Другу збудовано на місті старої в 1882 році. Обидві церкви були дерев'яні, мали прекрасний архітектурний стиль і знаходилися в історичному центрі Дирдинського хутора. За радянських часів приміщення церкви використовували під колгоспну комору. Проте в 19781979 роках її розібрано і матеріали використано для тваринницьких ферм. Вулицю названо на честь земляка-винахідника Устима Жука. Устим Жук був одним із першовідкривачів гідролізної промисловості.

Правобережна частина села, де тягнеться вулиця, названа іменем односельця, Героя Радянського Союзу Івана Уса, ділиться на дві частини — Симиренчина гребля (завдяки ініціативі Симиренка збудовано греблю через річки Вільшанку та Лолівка, оскільки там жили сім'ї Лоли, які побудували вітряки на Морозовій горі).

Майже у центрі села (платформа Дирдин) зупиняється електричка сполученням Миронівка-Цвіткове-Шевченко-Знам'янка.

Персоналії[ред. | ред. код]

Одним з відомих людей села є Олександр Лан (Кирило Юхимович Коршак). 21 грудня 1937 року на закритому засіданні виїзної сесії військової колегії Верховного Суду СРСР поета було засуджено до розстрілу, а наступного дня вирок виконано.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]