Директива про енергетичні характеристики будівель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Директива про енергетичне функціонування будівель (англ. Directive on the energy performance of buildings, EPBD) — директива 2002/91/EC (EPBD, 2003)[1] ухвалена Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу. Директива була ухвалена 16 грудня 2002 року та мала бути імплементована країнами ЄС до 4 січня 2006 року. Директива розроблена на виконання у ЄС вимог Кіотського протоколу зменшити до 2012 року викиди CO2 на 8% порівняно до рівня 1990 року, зокрема, завдяки поліпшенню енергоефективності та застосуванню відновлюваних джерел енергії у будівлях.

Зміст директиви[ред.ред. код]

На момент прийняття Директиви понад 40% кінцевого споживання енергії у ЄС припадало на сектор житла і послуг, більшу частину якого складали будинки. У країнах Європи, у тому числі, в Україні цей сектор має тенденцію до розширення, спричиняючи подальше зростання енергоспоживання, а отже, й викидів вуглекислого газу.

Директива покликана сприяти поліпшенню енергетичного функціонування будівель у ЄС, з урахуванням кліматичних та місцевих особливостей, вимог щодо мікроклімату в приміщеннях та потреби у ефективному використанні коштів.

Цей документ встановив вимоги стосовно:

  • загальної методологічної схеми обрахунку інтегрованого енергетичного функціонування будівель;
  • застосування мінімальних вимог щодо енергетчного функціонування нових будинків та існуючих будівель, що піддаються значній реконструкції (площею понад 1000 м²);
  • енергетичної сертифікації будівель;
  • регулярного інспектування котлів опалення та систем кондиціонування повітря у будинках, а також, тестування систем обігріву, вік котлів у яких перевищує 15 років.

Директива запровадила нове поняття «енергетичне функціонування будівлі» (англ. energy performance of buildings), визначивши його як кількість енергії, яка фактично споживається чи розраховується для задоволення різних потреб, пов'язаних зі стандартизованим використанням будинку, що може включати опалення, підігрів гарячої води, охолодження, вентиляцію, освітлення тощо. Ця кількість енергії може бути охарактеризована одним або більше чисельними показниками, що мають бути:

  • обчислені з урахуванням теплоізоляції, технічних і монтажних характеристик, планування;
  • позиціоновані щодо кліматичних аспектів, освітленості сонцем, впливу об'єктів, розташованих неподалік, власної енерергогенерації та інших факторів, які впливають на енергетичні потреби будівлі(наприклад, мікроклімат у приміщеннях).

Відповідно до статті 7 Директиви (Сертифікати енергетичного функціонування, англ. Energy Performance Certificates) енергетичне функіонування будівлі відображається у спеціальному сертифікаті (енергопаспорті) будинку, що оновлюється не рідше ніж раз на 10 років. Сертифікат енергетичного функціонування будівлі має бути доступний власнику або ж через власника майбутньому покупцеві чи винаймачу відповідного будинку або окремих його приміщень.

Директива також у своїх статтях 8 та 9 врегульовує питання періодичних перевірок опалювального обладнання та систем кондиціювання повітря у будівлях.

Кожна країна-член ЄС повинна на державному чи регіональному рівні розробити деталізовану і адаптовану до національних умов методологію розрахунку енергетичного функціонування будівлі на основі загальної схеми, викладеної у Додатку до Директиви, встановити мінімальні вимоги до енергетичного функціонування будинків, визначити порядок проведення інспекцій і закріпити все це у системі національного законодавства. Наприклад, у Великобританії ця Директива була запроваджена частиною 5 Закону про житло 2004 (Англія)|Закону про житло 2004 року (англ. Housing Act).

Офіційний переклад Директиви українською мовою можна знайти на сайті Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України.[2] Україномовний варіант назви Директиви у цьому офіційному перекладі — "Директива Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2002 року щодо енергетичних характеристик будівель", не зовсім відповідає назві оргигіналу англійською. Внаслідок недосконалості перекладу втрачено можливість ідентифікувати в українському законодавстві нове поняття «енергетичне функціонування будівель», яке було введене в обіг цією Директивою на території ЄС і дозволило інтегрально оцінювати ефективність використання усіх енергоресурсів у будівлі впродовж усього періоду її експлуатації.

Інформаційна платформа EPBD[ред.ред. код]

Інформаційна платформа EPBD (англ. EPBD Buildings Platform) була створена Європейською Комісією в рамках програми Розумна Енергетика — Європа (англ. Intelligent Energy — Europe, 2003—2006 років. Служить центральним інформаційним ресурсом програми EPBD.[3]

Платформа містить бази даних з публікаціями, інформацією про події, стандарти та програмні засоби. Зацікавлені організації та особи можуть подавати інформацію про події та публікації в ці бази даних.[4]

Порівняно велика кількість публікацій невеликого розміру (зазвичай, від 2 до 8 сторінок). Їхнє основне призначення — поширення інформації про стан робіт в певній галузі.[5]

Також платформа пропонує довідку, яка містить список поширених питань та надає можливість поставити нові питання.[6]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.