Директива про право слідування на користь автора
| Директива Європейського Союзу | |
 | |
| Назва | Директива № 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва |
|---|---|
| Ким прийнято | Європейський парламент і Рада |
| Прийнято під | Ст. 95 ДЄС |
| Офіційний вісник ЄС | OJ L 272, 13.10.2001, ст. 32–36 |
| ВРУ | Переклад українською мовою |
| Історія | |
| Дата створення | 27 вересня 2001 |
| Дата набрання чинности | 13 жовтня 2001 |
| Дата імплементації | 1 січня 2006 |
| Підготовчі тексти | |
| Пропозиція Європейської комісії | C178, 1996-06-21, c. 16 C125, 1998-04-23, c. 8 |
| Висновок Європейського соціально-економічного комітету | C75, 1997-03-10, c. 17 |
| Висновок Європарламенту | C132, 1997-04-28, p. 88 |
| Чинне законодавство | |
Директи́ва про пра́во слі́дування на ко́ри́сть а́втора оригіна́льного тво́ру мисте́цтва — нормативно-правовий акт Європейської Унії в галузі авторського права, прийнятий відповідно до положень Римського договору про внутрішній ринок. Директива створює право згідно з законодавством Європейської Унії для авторів отримувати роялті за свої твори під час їх перепродажу. Це право, часто відоме під французькою назвою droit de suite (право слідування), згадується в Бернській конвенції про охорону літературних і художніх творів[1] (як стаття 14ter) і вже існувало в багатьох, але не в усіх державах-членах. У результаті, продавці творів мистецтва мали тенденцію продавати їх у державах без положень про droit de suite (наприклад, у Сполученому Королівстві), щоб уникнути сплати роялті. Це було визнано спотворенням внутрішнього ринку (пункти 8–11 преамбули), що призвело до прийняття директиви.
Щоб право слідування ження застосовувалося, твір, продаж та автор повинні відповідати вимогам. Твір має бути оригінальним твором мистецтва або копією, виготовленою обмеженою кількістю самим автором або за його дорученням, включаючи «твори графічного або пластичного мистецтва, такі як картини, колажі, картини, малюнки, гравюри, друковані відбитки, літографії, скульптури, гобелени, кераміка, скляний посуд та фотографії» (стаття 2), та перебувати під захистом авторського права [стаття 8(1)]. Продаж має здійснюватися за участю професійної сторони або посередника, такого як торгові зали, художні галереї та, загалом, будь-які торговці творами мистецтва [ст. 1(2)]. Право слідування не застосовується до продажу безпосередньо між приватними особами без участі фахівця з арт-ринку, а також до продажу фізичними особами державним музеям (пункт 18 преамбули). Автор повинен бути громадянином держави-члена або іншої країни, яка має положення про право слідування: держави-члени мають право, але не зобов'язані, ставитися до авторів, які проживають на їхній території, як до громадян (ст. 7).
Держави-члени можуть встановити мінімальну ціну продажу, нижче якої право слідування не застосовуватиметься: вона не може перевищувати €3000 (стаття 3) або €10,000, якщо продавець придбав твір мистецтва безпосередньо в автора менш ніж за три роки до перепродажу.
| Частина чистої ціни продажу | Ставка роялті (ст. 4) |
|---|---|
| <€50,000 | 4% |
| €50,000 – €200,000 | 3% |
| €200,000 – €350,000 | 1% |
| €350,000 – €500,000 | 0,5% |
| >€500,000 | 0,25% |
Держави-члени можуть застосовувати ставку 5% для найнижчої частини ціни перепродажу [ст. 4(2)]. Загальна сума роялті не може перевищувати €12,500: це відповідає чистій ціні продажу €2,000,000 з використанням звичайних ставок роялті.
Право слідування є невід’ємним правом автора і не може бути передано, окрім як спадкоємцям після смерті, а також не може бути скасовано навіть заздалегідь [ст. 1(1), 6(1)]. Держави-члени можуть передбачити необов’язкове або обов’язкове колективне управління колективними організаціями[en] [ст. 6(2)]. Як перехідне положення, держави-члени, які раніше не мали положень про право слідування, можуть обмежити застосування творами живих авторів до 2010-01-01 [ст. 8(2)].
Положення Директиви транскрибовані в законодавство Сполученого Королівства Правилами права перепродажу авторів 2006 року (SI 2006/346), що охоплюють роботи, перепродані за ціною не менше €1000 (або €10 000 євро, як зазначено вище).
- ↑ Berne Convention for the Protection of Literary and Artistic Works. www.wipo.int (англ.). Процитовано 23 травня 2025.
- ↑ Copyright in works of art lasts for seventy years after the death of the artist: Art. 1, Council Directive 93/98/EEC of 29 October 1993 harmonizing the term of protection of copyright and certain related rights
- ↑ Artist's Resale Right Regulations 2006 No. 346
- Текст директиви 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва
- Міжінституційна процедура прийняття директиви 2001/84/ЄС (1996–2001)
- Йорг Вюншель: Перегляд статті 95 Договору про ЄС: чи є Директива про право перепродажу творів художника актом Співтовариства, що виходить за межі компетенції ЄС? У: Оксфордський журнал права та практики інтелектуальної власності, том 4, випуск 2, лютий 2009 р., с. 130–136 ( https://doi.org/10.1093/jiplp/jpn231 ).
- Йорг Вюншель: гонорари Далі - Огляд рішення Суду ЄС C-518/08 Fundación Gala-Salvador Dalí та VEGAP проти ADAGP . В: Oxford Journal of Intellectual Property Law & Practice, том 5, випуск 8, серпень 2010 р., стор. 555–556 ( https://doi.org/10.1093/jiplp/jpq078 ).
