Перейти до вмісту

Дисекція аорти

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дисекція аорти
Аорта - найбільша магістральна судина.
Аорта - найбільша магістральна судина.
Аорта - найбільша магістральна судина.
Спеціальністьсудинна хірургія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10I71.0
МКХ-9441.0
OMIM607086
DiseasesDB805
MedlinePlus000181
eMedicineemerg/28
MeSHD000784
CMNS: Aortic dissection у Вікісховищі

Дисе́кція ао́рти[джерело?] (англ. Aortic dissection) — розшарування стінки аорти.

Розшарування відбувається завдяки потоку крові, що потрапляє між шарами стінки аорти. Дисекція аорти вважається станом, що загрожує життю пацієнта, тому в медицині (кардіохірургії) її відносять до невідкладних станів. Несвоєчасна діагностика та надання кардіохірургічної допомоги призводять до смерті пацієнта внаслідок масивної кровотечі.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]
Кров, що потрапляє через інтиму (внутрішній анатомічний шар аорти) в медію (середній анатомічний шар аорти)

Як відомо, стінка аорти складається з трьох шарів. Внутрішній шар, який безпосередньо контактує з кров'ю називається інтима, від лат. tunica intima. Інтима переважно складається з ендотеліальних клітин. За нею слідує середній шар стінки аорти — медія, від лат. tunica media. Вона переважно складається з еластичних волокон, та невеликої кількості непосмугованої м'язової тканини. Завдяки цьому аорту відносять до судин еластичного типу. Хоча існує думка про розгляд аорти, як окремого органа серцево-судинної системи. Зовнішній шар аорти відомий як адвентиція, від лат. tunica adventitia. Цей шар повністю складається зі сполучної тканини.

При дисекції аорти, кров через пошкоджену інтиму потрапляє до медії. Завдяки великому тиску у просвіті аорти, кров розшаровує медію, фактично створюючи нову порожнину, яка з часом починає збільшуватися та поширюватися далі вздовж аорти.

Небезпека полягає в тому, що в будь-який час може відбутися розрив аорти, наслідком якого є масивна кровотеча та раптова смерть.

Класифікація

[ред. | ред. код]
Частота 60 % 10-15 % 25-30 %
Тип ДеБейкі I ДеБейкі II ДеБейкі III
Стенфорд A Стенфорд B
  Проксимальна частина аорти Дистальна частина аорти
Класифікація дисекції аорти

Класифікація ДеБейкі

[ред. | ред. код]

Запропонована в 1965 році Майклом ДеБейкі. Являє собою анатомічну класифікацію дисекції аорти. Вона розрізняє різні типи дисекції в залежності від місця пошкодження інтими та протяжності вздовж аорти самої дисекції (локалізація лише у висхідній аорті чи висхідній аорті, або охоплює висхідну та низхідну аорту одночасно).[1]

  • Тип I — починається у висхідній аорті, поширюється на дугу аорти і, як правило, продовжується далі по низхідній аорті.
  • Тип II — починається та закінчується лише у межах висхідної аорти.
  • Тип III — починається у низхідній аорті.

Стенфордська класифікація

[ред. | ред. код]

Запропонована у 1970 році в Стенфордському Університеті. Дисекція аорти поділяється на 2 групи; A та B в залежності від враження висхідної аорти.[2]

  • A = Тип I and Тип II за класифікацією ДеБейкі
  • B = Тип III за класифікацією ДеБейкі

Ознаки та симптоми

[ред. | ред. код]

Зміна артеріального тиску

[ред. | ред. код]

Недостатність аортального клапана

[ред. | ред. код]

Інфаркт міокарда виникає у 1-2 % випадків при дисекції аорти. Це пов'язано із залученням до патологічного процесу коронарних артерій. Права коронарна артерія залучається частіше, ніж ліва. При цьому, якщо проводиться тромболітична терапія інфаркту міокарда, це підвищую смертність від дисекції аорти на госпітальному етапі до 70 %. Як правило, смерть пацієнтів настає внаслідок кровотечі в перикардіальну порожнину, яка своєю чергою спричинює тампонаду серця. Тому необхідна обережність при застосуванні тромболітичної терапії.

Наявність рідини у плевральній порожнині

[ред. | ред. код]

Діагностика

[ред. | ред. код]

Оглядова рентгенографія органів грудної та черевної порожнини

[ред. | ред. код]

В тому числі і трансезофагеальна (черезстравохідна) ехокардіографія

Біохімічні маркери

[ред. | ред. код]

Аортографія

[ред. | ред. код]

Комп'ютерна томографія

[ред. | ред. код]

Магнітно-резонансна томографія

[ред. | ред. код]

Диференційна діагностика

[ред. | ред. код]

Гострий коронарний синдром з або без підняття сегмента ST
Аортальна регургітація без дисекції
Аневризма аорти без дисекції
М'язовий біль
Перикардит
Пухлини середостіння
Плеврити
Легенева емболія
Холецистит
Атеросклеротична або холестерольна емболія

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. DeBakey ME, Henly WS, Cooley DA, Morris GC Jr, Crawford ES, Beall AC Jr. Surgical management of dissecting aneurysms of the aorta. J Thorac Cardiovasc Surg 1965;49:130-49. PMID 14261867.
  2. Daily PO, Trueblood HW, Stinson EB, Wuerflein RD, Shumway NE. Management of acute aortic dissections. Ann Thorac Surg 1970;10:237-47. PMID 5458238.

Посилання

[ред. | ред. код]