Дистрикт Галичина

Дистрикт Галичина
нім. *Distrikt Galizien*
пол. *Dystrykt Galicja*
Дистрикт Галичина нім. Distrikt Galizien; пол. Dystrykt Galicja
1941—1944
	Distrikt Galizien.jpg
	Прапор
Тип	Дистрикт
Інші назви	Львівський дистрикт,; Галицька область
Площа	47 000 км²
Історія
• Попередник	Львівська область
• Створено	1941
• Розпущено	1944
Входила до складу	Генеральної губернії; ( Третій Рейх)
Попередник	Наступник
	Українська РСР (1939—1941)
Українська РСР (1944—1991)
ПНР (1945—1989)
Сучасна локація	Івано-Франківська область,; Львівська область,; Тернопільська область; (крім північної частини),; Підкарпатське воєводство; (місцями),; Люблінське воєводство; (2 гміни)

Дистрикт Галичина — адміністративна одиниця у складі Генерал-губернаторства в період нацистської окупації під час Другої світової війни. Охоплював ті окуповані німецькими нацистами західноукраїнські землі, які не було віднесено до Райхскомісаріату Україна, губернаторства Буковина та Закарпатського губернаторства. На чолі Дистрикту Галичина стояв губернатор. Урядовою мовою була німецька.

Історія

Протягом перших тижнів Німецько-радянської війни практично вся територія Західної України була окупована вермахтом, які вже 19 вересня 1941 року увійшли в Київ, а 22 липня 1942 року разом із союзникам захопили всю Україну. Згідно з наказом від 22 червня 1941 року «Про управління в зайнятих областях СРСР» військове командування отримувало всю повноту влади на зайнятих територіях, проте швидкий темп просування німців углиб радянської території вимагав перегляду цих положень.

Першим губернатором був призначений Карл фон Ляш, якого, у січні 1942 року на цій посаді змінив Отто Вехтер. Виходець з австрійської родини, він мав певний сантимент до Галичини, як колишнього коронного краю Австро-Угорської імперії, й дотримувався «м'якої» позиції в окупаційній політиці, підтримував зв'язки з представниками УГКЦ та українськими громадськими інституціями, зокрема Українським центральним комітетом (УЦК), мав дружні стосунки з митрополитом Андреєм Шептицьким та головою УЦК Володимиром Кубійовичем. Вехтер також став одним з ініціаторів створення української дивізії СС «Галичина».

Грошовою одиницею з 18 вересня 1941 замість рубля (карбованця) став злотий для розвитку торгівлі в Генеральній Губернії.^[2]

Дистрикт Галичина припинив своє існування наприкінці липня 1944 року, коли внаслідок Львівсько-Сандомирської операції його ліквідували, а німецька окупація змінилася на радянську.

Адміністративний поділ

Адміністративно дистрикт Галичина поділявся на^[3]:

Населення

На 15 вересня 1942 р. в дистрикті Галичина проживало 4 млн. 528 тис. 323 особи, з них 14 тис. 366 рейхсдойчів, 29 тис. 76 фольксдойчів, 3 млн. 247 тис. 353 українці, 955 тис. 821 поляк, 278 тис. 132 євреї, 5 тис. 575 осіб інших національностей.

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина
↑ Полянський Ф. Тернопільщина у період німецько-радянської війни… — С. 197.
↑ Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина. Адміністративна влада, норми права, адміністративно-територіальний устрій, склад населення. exlibris.org.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 22 вересня 2025.

Література

Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Полянський Ф. Тернопільщина у період німецько-радянської війни (1941—1944 рр.) // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 194—208. — ISBN 978-966-457-228-3.

Посилання

[Офіцинський-1] а ^б Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина

[ПФ97-2] Полянський Ф. Тернопільщина у період німецько-радянської війни… — С. 197.

[3] Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина. Адміністративна влада, норми права, адміністративно-територіальний устрій, склад населення. exlibris.org.ua. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 22 вересня 2025.

[1]

[2]

[3]