Дистрикт Люблін
| Дистрикт Люблін | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939—1944 | |||||||||
 | |||||||||
 Адміністративна карта Генерал-губернаторства | |||||||||
| Тип | .svg){kind=small} Дистрикт | ||||||||
| Інші назви | Люблінський дистрикт | ||||||||
| Площа | 26 560 км²[1] | ||||||||
| Входила до складу | Генерального губернаторства (  Третій Райх) | ||||||||
| |||||||||
| Сучасна локація | Люблінське воєводство, Підкарпатське воєводство | ||||||||
Дистри́кт Лю́блін (нім. Distrikt Lublin, пол. Dystrykt lubelski) — адміністративно-територіальна одиниця Генерального губернаторства з 26 жовтня 1939 до 25 липня 1944[2]. У 1940 році займала площу 26 848 км², a в 1942 — 26 560 км²[3]. Станом на 1 березня 1943 налічувала 2 074 543 жителі[1]
До дистрикту належали етнічно українські землі Холмщини та Підляшшя[4].
Дистрикт Люблін створено 26 жовтня 1939 року:
- головним чином із території колишнього Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої за винятком Седлецького повіту, а саме:
- міського повіту Люблін і земельних повітів: Більського, Білгорайського, Холмського, Грубешівського, Гарволінського (південна половина), Янівського, Красноставського, Любартівського, Люблінського, Луківського (без північно-західної частини), Пулавського, Радинського, Томашівського, Володавського і Замойського.
- також із частини території колишнього Львівського воєводства Другої Речі Посполитої, а саме:
- земельних повітів: Ярославського (північна частина), Ланьцутського (північно-східний край), Любачівського (північно-західна половина), Ніжанського (північно-східна третина), Равського (північно-східна ділянка), Сокальського (західна половина) i Тарнобжезького (дві північно-східна ділянки).
У листопаді 1939 році утворено міський повіт (нім. Stadtkreis) у Холмі. 28 листопада 1939 запроваджено Положення про управління польською громадськістю.
1 січня 1940 затверджено повітовий статус міст Люблін і Холм та поділено територію Люблінського дистрикту на 10 староств (нім. Kreishauptmannschaften):
- Крайсгауптманшафт Біла Підляська (нім. Kreishauptmannschaft Biala Podlaska): у складі Більського і північної частини Володавського повітів
- Крайсгауптманшафт Білгорай (нім. Kreishauptmannschaft Bilgoraj): у складі Білґорайського та частини Замостського, Ярославського, Ланьцутського і Тарнобжезького повітів
- Крайсгауптманшафт Холм (нім. Kreishauptmannschaft Cholm): у складі Холмського і основної частини Володавського повітів
- Крайсгауптманшафт Грубешів (нім. Kreishauptmannschaft Hrubieszow): у складі Грубешівського та частини Томашівського і Сокальського повітів
- Крайсгауптманшафт Янів-Любельский (нім. Kreishauptmannschaft Janow Lubelski): у складі Янівського і частини Тарнобжезького повітів
- Крайсгауптманшафт Красностав (нім. Kreishauptmannschaft Krasnystaw): у складі Красноставського повіту
- Крайсгауптманшафт Люблін-Ланд (нім. Kreishauptmannschaft Lublin-Land): у складі Люблінського повіту
- Крайсгауптманшафт Пулави (нім. Kreishauptmannschaft Pulawy): у складі Пулавського та частини Гарволінського повітів
- Крайсгауптманшафт Радин (нім. Kreishauptmannschaft Radzyn): у складі Радинського і Любартовського повітів та частини Луківського і Володавського повітів
- Крайсгауптманшафт Замостя (нім. Kreishauptmannschaft Zamosc): у складі більшої частини Замостського і Томашівського повітів та частини Любачівського і Равського повітів.
У травні 1940 року Холм передано назад до складу Холмського повіту (1 жовтня 1941 року місту повернуто його історичну назву «Холм»).
1 вересня 1941 частина крайсгауптманшафта Радзин увійшла в крайсгауптманшафт Люблін-Ланд (землі колишнього польського Любартівського повіту без гмін Чемерники, Дубова, Лисобики, Міхів, Парчів і Вельке), а також у крайсгауптманшафт Пулави (гміни Лисобики, Міхів і Вельке з колишнього польського Любартівського повіту)[5].
30 вересня 1942 перенесено адміністративний центр Янівського повіту з Янова до Красника, a в жовтні 1942 змінено назву староства на крайсгауптманшафт Янов-Любельскі-ін-Краснік.
30 вересня 1943 гміну Ходель виділено зі складу крайсгауптманшафта Люблін-Ланд та включено до складу крайсгауптманшафта Пулави.
За німецьким переписом Генеральної губернії в 1943 році, у дистрикті Люблін (на теренах Холмщини та Підляшшя) проживало 290 тис. українців, із них розподіл за Українськими допомоговими комітетами був таким[4]:
| УДК | Українців |
|---|---|
| Грубешівський | 114 тис. |
| Холмський | 72 тис. |
| Тарногородський | бл. 34 тис. |
| Замістський | бл. 34 тис. |
| Більський | бл. 18 тис. |
| Красноставський | бл. 5 тис. |
| Радинський | бл. 5 тис. |
| Люблінський | бл. 5 тис. |
Проблемами українського населення в Люблінському дистрикті опікувався Український центральний комітет у Любліні, головою якого спочатку був Володимир Тимцюрак, а пізніше Лонгин Голейко[6].
Станом на 1 січня 1944 року Люблінський дистрикт складався з 11 повітів (міський повіт Люблін (нім. Stadt Lublin) + 10 крайсгауптманшафтів).
На території дистрикту розміщувався один із найбільших таборів смерті під час Другої світової війни — винищувальний табір Белжець.[7]
- Фрідріх Шмідт (1939 — березень 1940)
- Ернст Цьорнер (31 березня 1940 — 10 квітня 1943)
- Ріхард Вендлер (27 травня 1943 — липень 1944)
- ↑ а б в Василь Офіцинський. Дистрикт Галичина. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ 25 липня 1944 — дата захоплення Любліна Червоною Армією.
- ↑ Gawryszewski, Andrzej (2005). Ludność Polski w XX wieku (rozdział II – Terytorium i podział administracyjny) (польською) . Instytut Geografii i Przestrzennego Zagospodarowania.
- ↑ а б Україна – Польща: історична спадщина і суспільна свідомість. — Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 1993. — Т. 2: Депортації 1944-1951. — С. 155.
- ↑ Гміни Чемерники, Дубова і Парчів залишилися у крайсгауптманшафті Радзин.
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 411.
- ↑ Масовий розстріл євреїв у місті Станіслав. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
- Distrikt Lublin [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
