Дитинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори, на якій був споруджений дитинець — Високий замок.

Дити́нець — центральна укріплена частина міста в Давній Русі. Здебільшого займав площу в кілька гектарів.

Походження терміну[ред.ред. код]

Під час ворожого нападу тут ховалися жінки з дітьми, звідкіля й виникла назва. За іншою версією, слово є калькою з польського слова пол. dziedziniec, що означає «спадок», «спадковий», що походить від дієслова пол. dziedziczyć — успадковувати.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Зазвичай, дитинець споруджували на зручних для оборони місцях (на мисах річок, пагорбах) і оточували ровами, валами, мурами з баштами і брамами.

У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Навколо дитинця розташовувалися ремісничі та торгові квартали околишнього міста.

Замість терміну дитинець з 14 століття у Великому князівстві Московському стали вживати термін «кремль»[джерело?].

Фрагмент стін і башт Московського кремля.

Дитинці давніх міст[ред.ред. код]

Дитинець давнього Києва (т. зв. «місто Володимира») займав площу близько 9 га на Старокиївській горі.

Дитинець Чернігова був розташований на пагорбі над Десною.

На Замковій горі був дитинець давнього Львова — Високий замок.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]