Дитинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрагмент гравюри панорами Львова 17-го століття із зображенням Замкової гори, на якій був споруджений дитинець — Високий замок.

Дити́нець (дав.-рус. дѣтиньць) — центральна укріплена частина у містах Русі. Здебільшого займав площу в кілька гектарів.

Походження терміна[ред. | ред. код]

Походження терміна дѣтиньць остаточно не з'ясоване. В українських діалектах «дитинцем» також називалася підлога, дерев'яний ящик на дні криниці[1], у російських діалектах детинец мав значення «верша», «ящик для збору смоли», а детёныш, детыш — «невеликий зруб на дні криниці, наповнений піском і вугіллям для очищення води». За однією з версій, слово може бути пов'язане з іменником дѣти («діти») і в такому разі має тлумачитися як «внутрішня, мала частина складного предмета». За іншою версією, іменник дѣтиньць може бути пов'язаний з дієсловом дѣти («діти, дівати, ставити»)[2].

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Зазвичай, дитинець споруджували на зручних для оборони місцях (на мисах річок, пагорбах) і оточували ровами, валами, мурами з баштами і брамами.

У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових та духовенства, міські собори. Навколо дитинця розташовувалися ремісничі та торгові квартали околишнього міста.

Замість терміна «дитинець» з 14 століття у Великому князівстві Московському стали вживати термін «кремль»[3].

Фрагмент стін і башт Московського кремля.

Дитинці давніх міст[ред. | ред. код]

Дитинець давнього Києва (т. зв. «місто Володимира») займав площу близько 9 га на Старокиївській горі.

Владимирський дитинець (Владимирський кремль[ru]) — незбережене донині укріплення у Володимирі-на-Клязьмі.

Дитинець Чернігова був розташований на пагорбі над Десною.

На Замковій горі був дитинець давнього Львова — Високий замок.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дитинець // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  3. Секретарь Л. А., Трояновский С. В. Детинец в градостроительной терминологии Древней Руси //Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2003. № 4 (14). С. 64.

Література[ред. | ред. код]