Дитятки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дитятки
Checkpoint ditkatky chernobyl zone.JPG
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Вишгородський
Рада Іванківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32100050120075613
Основні дані
Засноване до 1864
Населення 571
Площа 2,1 км²
Густота населення 271,9 осіб/км²
Поштовий індекс 07220
Телефонний код +380 4591
Географічні дані
Географічні координати 51°06′45″ пн. ш. 30°08′43″ сх. д. / 51.11250° пн. ш. 30.14528° сх. д. / 51.11250; 30.14528Координати: 51°06′45″ пн. ш. 30°08′43″ сх. д. / 51.11250° пн. ш. 30.14528° сх. д. / 51.11250; 30.14528
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Місцева влада
Адреса ради 07220, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Дитятки
Карта
Дитятки. Карта розташування: Україна
Дитятки
Дитятки
Дитятки. Карта розташування: Київська область
Дитятки
Дитятки
Мапа

CMNS: Дитятки у Вікісховищі

Дитя́ткисело в Україні, в Вишгородському районі Київської області. Населення — 571 особа. Село розташовано на межі Чорнобильської зони відчуження. Поблизу села знаходиться головний контрольно-пропускний пункт у зону відчуження. До аварії було у складі Чорнобильського району, та до 2020 року було у складі Іванківського району.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про село датуються 1864 р. У «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» Похилевича зазначено, що село Дитятки лежить на водороздільній височині річок Тетерів і Уж, біля бору.

За переказами, колись до самого поселення підступав дрімучий ліс з великою кількістю птахів та звірів. У лісових озерах було багато риби. У дуплах дерев роїлися дикі бджоли. Жителі села займалися землеробством, бджолярством, полювали на звіра, ловили рибу.

Під час одного з нападів монголо-татари знищили все село. Уціліло випадково лише одне дитятко. Відтоді й пішло: «Де таких красенів наловив?» - «Отакечки, де дитятко знайшли» чи «Коло Дитятки».

Поселення горіло тричі: У XVIII ст., під час українсько-московської та німецько-радянської війн. На початку XIX ст. між Терехами і Дитятками збудували паперову фабрику, яка стала гордістю поліського краю. Продукція фабрики вивозилася в Західну Європу. Під час революції 1905 р. фабрика згоріла.

В 1917 році село входить до складу УНР. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовиками.

25 серпня 1941 року Дитятки захопили гітлерівці. Населення, що залишилось на окупованій території, чинило опір, за це розстріляно дружину партизана Петра Тимченка, а також дружину Семена Черняка Ганну з малою дитиною.

154 жителі села із тих, що воювали на боці СРСР, нагороджені радянськими орденами та медалями.

У Дитятках розташовувалася центральна садиба колгоспу ім. Мічуріна. У 1974 р. до його складу ввійшов колгосп «Заповіти Ілліча» с. Зорин. Тоді ж було утворено Дитятківську сільську раду, до якої ввійшли населені пункти Зорин і Фрузинівка.

26 квітня 1986 р. під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брала участь більшість жителів села, чим завдала непоправної шкоди своєму здоров'ю (нині на території села проживають 205 ліквідаторів).

У 1988 р. Дитятківська сільська рада колишнього Чорнобильського району була приєднана до Іванківського району. Майже 20 років сільську раду очолює Катерина Іванівна Нечипоренко.

Інфраструктура села[ред. | ред. код]

Нині в Дитятках працюють Будинок культури, бібліотека, ФАП, 5 магазинів, 2 пилорами. Головне підприємство - СВК ім. Мічуріна, в обробітку якого 350 га землі. Спеціалізація кооперативу - зернове господарство і м'ясо-молочне тваринництво.

Видатні люди села[ред. | ред. код]

Гордістю села є ветерани праці, відзначені державними нагородами: Анастасія Шихненко, Уляна Вахненко, Катерина Піскун, Микола Романенко, Анатолій Батечко, колишня голова сільської ради Ольга Онис - нагороджена медаллю «1500 років Києву».

У Дитятках проживають славні родини Петра та Ірини Шайдів, Анастасії Шихненко, Миколи та Валентини Романенків, Миколи та Віри Андріяків, Ольги Оніс, Виктора та Марії Сидорових, Болеслава та Марії Пелехівських, Івана та Надії Пискунів, Анатолія та Ольги Батечків.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]