Дифенілметанол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дифенілметанол[1]

Дифенілметанол
Інші назви Бензгідрол
Дифенілкарбінол
Гідроксидифенілметан
Ідентифікатори
Номер CAS 91-01-0
PubChem 7037
Номер EINECS 202-033-8
ChEBI 156087
SMILES OC(c1ccccc1)c2ccccc2
InChI 1/C13H12O/c14-13(11-7-3-1-4-8-11)12-9-5-2-6-10-12/h1-10,13-14H
Властивості
Молекулярна формула C13H12O
Молярна маса 184,23 г/моль
Зовнішній вигляд Білі кристали
Густина 1.103 г/см³
Тпл 69Co
Розчинність (вода) 0.5 г/л (20 °C)
Небезпеки
ГГС піктограми The exclamation-mark pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)
ГГС формулювання небезпек 315, 319, 335
ГГС запобіжних заходів 261, 264, 271, 280, 302+352, 304+340, 305+351+338, 312, 321, 332+313, 337+313, 362, 403+233, 405, 501
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Дифені́лметано́л — це органічна сполука з формулою . Також відомий як бензгідрол, це біла тверда речовина і вихідний член великого класу діарилових спиртів.

Підготовка[ред. | ред. код]

Дифенілметанол може бути отриманий за допомогою реакції Гріньяра між фенілмагнійбромідом і бензальдегідом з подальшим підкисленням:

Альтернативний метод передбачає відновлення бензофенону боргідридом натрію або цинковим пилом або амальгамою натрію та водою[2]:

Використання та безпека[ред. | ред. код]

Його використовують у парфумерному та фармацевтичному виробництві. У парфумерії використовується як закріплювач . У фармацевтичному виробництві використовується при синтезі антигістамінних / протиалергенних та гіпотензивних засобів. Він використовується в синтезі модафінілу[3] , а бензгідрильна група присутня в структурі багатьох антагоністів гістаміну H1, таких як дифенілгідрамін . Бензгідроль також використовується у виробництві агрохімікатів, а також інших органічних сполук і як кінцева група при полімеризації .

Дифенілметанол є подразником очей, шкіри та дихальної системи.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. MSDS. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 6 лютого 2022.
  2. https://doi.org/10.15227%2Forgsyn.008.0024
  3. https://worldwide.espacenet.com/textdoc?DB=EPODOC&IDX=EP1583739