Перейти до вмісту

Диференціатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Схема ідеального та реального диференціаторів

Диференціа́тор, диференціюва́льний при́стрій — аналоговий функціональний блок у АОМ структурного типу. [1]

Характеристики

[ред. | ред. код]

Залежність між вхідною і вихідною величининами можна представити у вигляді формули:

,

де  — вихідна величина,  — вхідна,  — коефіцієнт передачі.

Напруга на виході для ідеального диференціатора обчислюється за формулою:

,

де  — вихідна напруга,  — вхідна.

Ідеальний диференціатор здатний формувати вихідний сигнал, пропорційний до швидкості зміни вхідного. На практиці застосовуються схеми диференціаторів, що реалізують операцію диференціювання наближено, через обмежену швидкодію, лінійність і діапазон вихідної напруги активних елементів схеми.

Принципова схема

[ред. | ред. код]

Схема ідеального диференціатора являє собою конденсатор, включений на вхід операційного підсилювача, в ланцюг зворотного зв'язку якого включений резистор.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словник з кібернетики / Під редакцією академіка В. С. Михалевича. — 2-е. — 751 с. — (С48) — 50000 прим.

Див. також

[ред. | ред. код]