Дихало (геологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дихало, породжене морем.
Дихало повністю на суші.

В геології, дихало утворюється, коли морські печери ростуть у бік берега і вгору, утворюючи (переважно) вертикальну шахту і отвір на поверхні, результатом чого можуть бути виверження води з верхньої частини дихала[1] , якщо геометрія печери і дихала і погода цьому сприяють.

Механіка явища[ред. | ред. код]

Дихала найчастіше трапляються у місцях, де є тріщини, такі як лавові тунелі, в скелях вздовж узбережжя.[2] Ці місця часто розташовані вздовж ліній розлому і на островах. Коли потужні хвилі обрушуються на береги, вода спрямовується в ці щілини і вибухає гейзером за рахунок зростання тиску при звуженні каналу. Це часто супроводжується гучним шумом і широким розпиленням струменя, і з цієї причини, дихала часто є туристичними принадами.

Екологічний вплив[ред. | ред. код]

Дихала мають потенціал змінити рельєф місцевості в районі їх розташування. Вони можуть в кінцевому підсумку зруйнувати околиці тріщини і сформувати більші морські печери.[3] В деяких випадках може обрушитися сама печера і тоді ця подія може створити неглибокі природні басейни вздовж узбережжя.[4]

Інше[ред. | ред. код]

Дихало є також назвою рідкісного геологічного явища, коли  повітря нагнітається через невеликі отвори на поверхні внаслідок різниці тисків у закритій підземній системі і поверхні. Дихала Національної пам'ятки Вупаткі, США, є прикладом такого феномену. Передбачається, що закриті підземні переходи мають обсяг не менше семи мільярдів кубічних футів. Швидкість вітру може наблизитися до 30 миль в годину.[5] інший відомий приклад дихала - природний вхід у Вітряну печеру, США[6]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bell, F. G.; Frederic Gladstone Bell (2007). Engineering geology. Elsevier. с. 140. ISBN 978-0-7506-8077-6. 
  2. Woodroffe, Colin D. (2011-01-01). Blowholes. Springer Netherlands. с. 163–164. ISBN 978-90-481-2638-5. doi:10.1007/978-90-481-2639-2_189. 
  3. Clark, Hovey C.; Johnson, Markes E. (1995). Coastal Geomorphology of Andesite from the Cretaceous Alisitos Formation in Baja California (Mexico). Journal of Coastal Research 11 (2): 401–414. JSTOR 4298348. 
  4. Tasch, Paul (1978-10-01). Galapagos Islands: Geological Field Notes: New Data. Transactions of the Kansas Academy of Science (1903–) 81 (3): 231–241. JSTOR 3627258. doi:10.2307/3627258. 
  5. Sartor, James Doyne; Lamar, D. L. (1962). Meteorological-Geological Investigations of the Wupatki Blowhole System. Santa Monica, CA: RAND Corporation. OCLC 22486021. 
  6. Rodney D. Horrocks and Bernard W. Szukalski; Using geographic information systems to develop a cave potential map for Wind Cave, South Dakota; Journal of Cave and Karst Studies 64 (1): 63-70.

Шаблон:Topography-stub