Дичків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Дичків
Дичків вид з півдня.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада/громада Дичківська сільська рада
Код КОАТУУ 6125282401
Locator Dot2.gif
Розташування села Дичків
Основні дані
Засноване 1480
Населення 738
Територія 1.850 км²
Густота населення 398.92 осіб/км²
Поштовий індекс 47738
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°30′25″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 49.50694° пн. ш. 25.72778° сх. д. / 49.50694; 25.72778Координати: 49°30′25″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 49.50694° пн. ш. 25.72778° сх. д. / 49.50694; 25.72778
Середня висота
над рівнем моря
304 м
Водойми Гніздечна, Гнізна
Відстань до
обласного центру
10 км
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Дичків
Місцева влада
Адреса ради 47738, с. Дичків, вул. Шевченка, 42
Сільський голова Гринишин Петро Орестович
Карта
Дичків is located in Україна
Дичків
Дичків
Дичків is located in Тернопільська область
Дичків
Дичків

Ди́чків — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковане село Красівка.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади.

Є залізнична станція.

Населення — 738 осіб (2001).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Дичкова виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, доби бронзи, ранньої залізної доби, черняхівської та давньоруської культур. У трипільському поселенні знайдено жіночу статуетку[1].

Перша писемна згадка — 1533.

Навесні 1914 у Дичкові відбулася маніфестація до 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, йому встановлено 3 меморіальні таблиці. Зірвала їх восени того ж року російська окупаційна влада.

В червні — липні 1917 російські війська, на висотах вздовж лівого берега Гнізни, у Дичкові облаштували резервну лінію оборони і артилерійські позиції. При їх безладному відступі в другій половині липня 1917 село зазнало нещадного мародерства, були вирубані майже всі дерева[2].

На початку червня 1919 на залізничній станції Дичків перебували голова Директорії УНР С. Петлюра і члени уряду.[3]

Діяли товариства «Просвіта» (від 1896), «Сокіл», «Сільський господар», «Луг», «Рідна школа», кооператива.

У ніч з 7 на 8 липня 1943, під час «Карпатського рейду» партизанського з'єднання С. Ковпака, диверсійною групою мінерів під командуванням Платона Воронька, підірвано вибухівкою залізничні мости[4] на р. Гніздечній в Дичкові.

Релігія[ред.ред. код]

  • Є церква Преображення Господнього (1903; мурована).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967),
  • на честь Незалежності (1993).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Мітринга Іван (1907—1943) — український політичний діяч, публіцист, теоретик націоналістичного руху. (За іншими даними народився в с. Петриків цього ж району)
  • Тихоступ Ждан (нар. 1942) — педагог, музикант-аранжувальник, фотограф, краєзнавець;

Проживали[ред.ред. код]

Фотогалерея околиць Дичкова[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мовша Т. Г. Періодизація та хронологія середнього та пізнього Трипілля // Археологія — 1972. — В. 5. — С. 113
  2. Василь Пласконіс. «З рідного села в широкий світ». Сент Кетерінс, 1975. — Канада. — С. 76-77.
  3. [1]Микола Капустянський, Ген-Штабу Генерал-Хорунжий Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 р.
  4. Вершигора П. П. Люди с чистой совестью.
  5. І. Потій. ЛИТВИН Петро Мирославович. //Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367. — ISBN 966-528-199-2.
  6. Литвин Петро Мирославович // Відкрита Україна
  7. Олег Караванський. Литвин Петро Мирославович. // Моя Красівка. Мала історія отчого краю. — Тернопіль: Джура, 2012. — С. 346-347.

Джерела[ред.ред. код]