Диякон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Диякон-католик

Дия́кон (грец. διάκονος — «служитель») — клірик в християнстві, духовна особа. Це перший ступінь святого Таїнства Священства із трьох можливих (диякон, пресвітер, єпископ) в ієрархії Церкви. В його обов'язки входить співслужіння єпископам і пресвітерам при уділенні ними святих Таїнств, здійсненні богослужінь.

Історія[ред. | ред. код]

Юдаїзм[ред. | ред. код]

Ще до руйнування Другого храму в Єрусалимі при кожній синагозі існували троє служителів, званих парнасин (івр. פרנסין‎ — роздавач милостині) або ґаба́й-цедака́ (ґаба́й івр. גבאי‎ — збирає, цедака́ івр. צְדָקָה‎ — благодійність), чиїм обов'язком була турбота про бідних. Ґабай-цедака повинен був також добре знати писання. Організаційна структура ранньої християнської церкви, що перейняла структуру синагоги, по всій видимості включила в себе і посаду ґабай-цедака, що стала прототипом християнського дияконського служіння.

Християнство[ред. | ред. код]

В період формування церковної ієрархії у IIIII ст. н. д. в їх функції входить нагляд за порядком в громаді. Прислуговують іншим клірикам у вівтарі, читають Євангеліє під час богослужінь чи виголошують проповідь з дозволу пресвітера чи єпископа. Так само, якщо в релігійній громаді понад 700 парафіян з благословення старшого клірика (пресвітера або єпископа) у крайній потребі (з виправданих причин у канонічному порядку) — можуть відслужити Панахиду, Похорон, Акафіст, Молебень, Вечірню, Утреню. А також — викладати в Недільній школі.


Формування дияконів відбувається так само, як і інших кліриків (пресвітерів з єпископами) — в духовній семінарії або в духовній академії (повністю завершена освіта).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]