Длигач Лев Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Длигач Лев Михайлович
Народився 15 (28) лютого 1904[1]
Київ, Російська імперія
Помер 30 вересня 1949(1949-09-30) (45 років)
Москва, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність перекладач, письменник

Дли́гач Лев Михайлович (15(28). 02. 1904, Київ — 30. 09. 1949, Москва) — поет і перекладач.

Отримав середню освіту. Учасник Другої світової війни. Писав російською мовою. Автор книг для дітей «Пожар Кошкиного дома» (1927), «Автобус № 6», «Жилище», «Лес» (усі — 1928), «Обед готов», «Осень», «Загадки», «Я умница-разумница» (усі — 1929; усі — Київ), збірки поем і віршів «Шестое чувство» (1936), книги «Черноморские песни и повести» (1942; обидві — Москва). Переклав російською низку поезій Тараса Шевченка («Вітре буйний, вітре буйний!», «Чигирине, Чигирине», «Не спалося, а ніч, як море», «Добро, у кого є господа», «Швачка»), Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Павла Усенка та інших українських письменників. Окремі твори Л. Длигача переклав українською М. Дубовик.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]