Для нас, що живуть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Для нас, що живуть
For Us, The Living: A Comedy of Customs
Жанр науково-фантастичний роман
Автор Роберт Гайнлайн
Мова англійська
Опубліковано 28 листопада 2003
Видавництво Charles Scribner's Sons[d]

Для нас, що живуть: Висміювання звичаїв (англ. For Us, The Living: A Comedy of Customs) — утопічний науково-фантастичний роман Роберта Гайнлайна, літературний дебют письменника, створений в 1938 році.

Знехтуваний двома видавцями, роман не публікувався за життя Гайнлайна, після його смерті вважався втраченим. Випадково збережений рукопис був опублікований в листопаді 2003 року з передмовою Спайдера Робінсона, який оцінив роман як «ДНК Гайнлайна», що вбирає в себе усю творчість автора.

На думку С. Робінсона, перший роман Гайнлайна є «підбіркою утопічних лекцій», нагадуючи «Погляд назад» Едварда Белламі, а також «Сплячий прокидається» і «Прийдешнє» Герберта Уеллса.

Назва[ред. | ред. код]

Назва відсилає до «Геттісбурзької промови» Авраама Лінкольна. В 1936 році Айн Ренд видала роман «Ми, живі», назва якого теж взята з цієї промови. В романі «Місяць — суворий господар» 1966 року Гайн лайн згадує Айн Ренд та її твір.

Назва також відсилає до повісті Джеймса Бренча Кейбела «Юрген, висміювання справедливості» 1919 року. Гайнлайн пізніше указував про вплив на нього автора та цього твору. В творі «Йов, висміювання справедливості» 1984 року Гайнлайн знови використав цю відсилку.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія починається влітку 1939 року, коли пілот ВМС США Перрі Нельсон зірвався на автомобілі з обриву (останнє що він побачив була дівчина в зеленому купальнику). Він прийшов до тями у 2086 році. Світ, в якому він опинився — ліберальна утопія. Тут немає ніяких обмежень на особисте життя, зокрема, нудизм, поширені полігамні сім'ї, процвітають науки і мистецтва, газети друкують не світські плітки, а новини техніки та роз'яснення останніх наукових відкриттів. Америка нового світу не знає воєн і соціальної напруженості (Європа практично вимерла від наслідків сорокарічної війни). Релігія визнана антисоціальною доктриною, кожен громадянин забезпечений непоганим прожитковим рівнем по праву народження. Екскурсоводом по світу майбутнього для Нельсона стає прекрасна дівчина Діана.

Історія написання та публікації[ред. | ред. код]

У листі Дж. Кемпбеллу від 18 грудня 1939 року, Гайнлайн повідомляв, що «рік назад ... написав цілий роман». Спонукальним мотивом, мабуть, був провал на виборах і неможливість виплачувати заставну за будинок, але в підсумку робота привела Гайнлайна до усвідомлення, що література — його життєве покликання. Роман був послідовно відкинутий двома видавництвами: він абсолютно не вписувався в канони американської НФ того часу, не мав захоплюючого сюжету, і більш за все нагадував соціологічний трактат. Абсолютно неприйнятними для редакторів того часу були міркування про вільне кохання і т.д.

Гайнлайн надалі не намагався опублікувати роман. Плануючи працювати у жанрі наукової фантастики, Гайнлайн набрав ваги на творах для молоді, щоб повернутись до ідей роману у своїх пізніх творах. Надалі фрагменти роману були реалізовані в повісті «Якщо це триватиме», утопічному романі «Там, за горизонтом» (де була використана подібна економічна доктрина світу), оповіданні «Дороги повинні рухатися». Гайнлайн більше не намагався опублікувати роман; перед смертю він знищив все неопубліковані рукописи.

Після смерті Гайнлайна, літературознавець Л. Стовер (фахівець з Герберту Уеллсу) був запрошений вдовою - Вірджинією Гайнлайн, написати офіційну біографію. Він почав пошуки невідомих біографічних свідчень і зміг отримати у адмірала Калеба Ленінга переписку з Гайнлайном за 50 років їхнього знайомства, і багато іншого. Виявилося, що серед матеріалів, отриманих від К. Ленінга, була і копія рукопису «Для нас, що живуть». Спочатку передбачалося опублікувати роман після видання біографічної книги Стовера, яка повинна була стати рекламою невідомого шанувальникам тексту. Однак потім В. Гайнлайн відкликала назад свою пропозицію. Стовер віддав рукопис студенту М. Хантеру для використання в навчальному проекті — зіставленні першого роману Гайнлайна з творчістю Г. Уеллса. Надалі вони перестали спілкуватися, рукопис залишилася у Хантера і зберігалася в гаражі серед різних паперів. Там її і виявив Р. Джеймс. Після смерті В. Гайнлайн в січні 2003 року, спадкоємці прийняли рішення публікувати рукопис, перше видання побачило світ у листопаді 2003 року.

Концепції та ідеї[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

На час написання твору були очікування війни в Європі і Гайнлайн описав її. Подібно до твору «Прийдешнє» Герберта Уеллса, він вказав поразку Німеччини через крах її економіки. Також передбачив самогубство Гітлера.

Раптовий напад бразильських бомбардувальників на Нью-Йорк, що спричинив війну, подібний на японський напад на Перл-Гарбор.

Післявоєнна Європа об'єдналася в конституційну монархію і запросила правити недавно зрікшогося британського престолу Едуарда VIII.

Секуляризація[ред. | ред. код]

...

Президент Рузвельт[ред. | ред. код]

...

Соціальний кредит[ред. | ред. код]

...

Посилання[ред. | ред. код]