Перейти до вмісту

Дмитровичі (Львівський район)

Координати: 49°46′11″ пн. ш. 24°11′37″ сх. д. / 49.76972° пн. ш. 24.19361° сх. д. / 49.76972; 24.19361
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Дмитровичі
[[Герб Дмитровичів]] [[Прапор Дмитровичів]]
Церква Святого Михаїла
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060090120012822
Основні дані
Населення 448
Площа 1,6 км²
Густота населення 280 осіб/км²
Поштовий індекс 81149[1]
Телефонний код +380 3230[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°46′11″ пн. ш. 24°11′37″ сх. д. / 49.76972° пн. ш. 24.19361° сх. д. / 49.76972; 24.19361
Середня висота
над рівнем моря
267 м[3]
Водойми річка Кабанівка
Відстань до
обласного центру
19 км[4]
Відстань до
районного центру
19 км[4]
Найближча залізнична станція Давидів
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 81151, Львівська обл., Львівський р-н, с. Давидів, вул. Незалежності, 1а
Карта
Дмитровичі. Карта розташування: Україна
Дмитровичі
Дмитровичі
Дмитровичі. Карта розташування: Львівська область
Дмитровичі
Дмитровичі
Мапа
Мапа

CMNS: Дмитровичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дми́тровичі — село в Україні, в Давидівській сільській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська громада. Населення становить 448 осіб[5]. До 2020 року Дмитровичі разом з селами Виннички та Гончарі підпорядковувалися Винничківській сільській раді[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на січень 1939 року у селі мешкало 890 осіб, з них 670 українців греко-католиків, 200 українців-римокатоликів, 5 поляків та 15 юдеїв[7]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 448 осіб[8]. Згідно обліку домогосподарств на кінець 2022 року в селі зареєстровано 382 мешканці. Фактично проживає близько 400[джерело?].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[8]:

Мовний склад населення с. Дмитровичі
Мова Число ос. Відсоток
українська 443 98,88
російська 3 0,67
білоруська 2 0,45

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташовано за 19 км на південний схід від обласного та районного центрів — міста Львова та 9 км від найближчої залізничної станції — Давидів на лінії Львів — Ходорів[4]. Межує з селами Глуховичі, Давидів, Виннички та Гончарі. Селом тече річка Кабанівка, ліва притока річки Білки (басейн Західного Бугу)[9].

Топоніми

[ред. | ред. код]

Урбаноніми

[ред. | ред. код]

Кількість елементів інфраструктури в селі — це 8 вулиць з 110 будинками[10].

Вулиці
  • Галицька
  • Дроб'яка Павла
  • Заводська
  • Звенигородська
  • Зелена
  • Івасюка Володимира
  • Львівська
  • Січових Стрільців
  • Шкільна

Історія

[ред. | ред. код]

Село подароване 18 липня 1364 року королем Казимиром III Венцеславу, сину Жеґоти Ґолуховського разом зі ставком, полями, луками, селянами, млином[11].

Власником села (входило до складу Львівської землі Руського воєводства) був львівський каштелян Юзеф Потоцький[12].

Село належало до Львівського повіту Львівського воєводства, входило до ґміни Чишки.

Пам'ятки, визначні місця

[ред. | ред. код]

Церква Святого Михайла

[ред. | ред. код]

Теперішня церква збудована з дуба у 1765 році коштом графа Юрія Дунін-Борковського на місці, яке мало назву «Замчисько». За іншими даними, первісно це був костел, який у XIX столітті перетворили на церкву. Відновлена у 1922 році. У 1950-х роках внутрішні стіни храму були поштукатурені. На захід від церкви розташована дерев’яна двоярусна дзвіниця[13], що також збудована у 1765 році. Церква Святого Михайла з дзвіницею внесені до реєстру пам'яток архітектури за охоронними № 1396/1 та № 1396/2.

У 1989-2021 роках храм належав до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ[14], від 2021 року належить до Пустомитівського благочиння, Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України[15].

Освіта

[ред. | ред. код]

Дмировичівська Початкова Школа I ступеня

[ред. | ред. код]

У селі знаходить початкова школа І ступеня. Дата заснування невідома, приблизно 1960-ті-1970-ті роки.

Після утворення Давидівської Сільської Територіальної Громади школа пережила декілька ремонтів:

  • Заміна даху
  • Приблизно у 2017 році у школі провели центральне електричне опалення
  • у 2019 році капітальний ремонт школи
  • Заміна та лакування підлоги, дверей, фарбування стін

Станом на сьогоднішні дні у школі є нове обладнання, комп'ютер, принтер, Ламінатом та проектор.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 лютого 2025.
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 3 лютого 2025.
  3. Прогноз погоди в селі Дмитровичі. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 жовтня 2023. Процитовано 3 лютого 2025.
  4. а б в Відстані від села Дмитровичі. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 3 лютого 2025.
  5. Картка Давидівської сільської громади. davydivska-gromada.gov.ua. Давидівська сільська громада. Архів оригіналу за 22 січня 2025. Процитовано 3 лютого 2025.
  6. Винничківська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 13 січня 2024. Процитовано 3 лютого 2025.
  7. Кубійович, 1983, с. 48.
  8. а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Давидівська сільська громада, Львівський район, Львівська область, с. Дмитровичі. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 3 лютого 2025.
  9. Село Дмитровичі. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 3 лютого 2025.
  10. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 лютого 2025.
  11. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — Lwów, 1870. — Т. II. — S. 3. (пол.)
  12. H. Dymnicka-Wołoszyńska Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — Tom XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 73. (пол.)
  13. Громик, 2014, с. 190.
  14. Пустомитівський деканат УАПЦ. uaoc.lviv.ua. Українська автокефальна православна церква. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  15. Пустомитівський деканат ПЦУ. uaoc.lviv.ua. Православна церква України. Архів оригіналу за 3 жовтня 2024. Процитовано 4 лютого 2025.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]