Глуховський Дмитро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Глуховський Дмитро Олексійович
Dmitry Glukhovsky MOW 03-2011.jpg
Народився 12 червня 1979(1979-06-12) (38 років)
Москва, Російська РФСР, СРСР
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Росія
Ім'я при народженні Дмитрий Алексеевич Глуховский
Діяльність письменник, журналіст, романіст[d] і письменник-фантаст[d]
Автограф Dmitry Gluhovsky signature.svg
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Дмитро Олексійович Глуховський (народ. 12 червня 1979, Москва, СРСР) — російський письменник и журналіст, автор романів-антиутопій «Метро 2033», «Метро 2034», «Метро 2035», «Майбутнє», «Сутінки», «Розповіді про Батьківщину». Творець книжкової серії «Всесвіт Метро 2033». Військовий кореспондент, радіоведучий. Здійснив перший у світі прямий телерепортаж c Північного Полюса у липні 2007 року.[1]

Життєпис[ред.ред. код]

Народився і виріс у Москві (батько — поет Олексій Глуховський), де закінчив школу 1231 на Арбаті, з поглибленим вивченням французької мови. Вищу освіту (за спеціальностями журналістика і міжнародні відносини) отримав у Єрусалимському університеті.

Журналістська діяльність[ред.ред. код]

З 2002 по 2005 рік працював на європейському інформаційному телеканалі EuroNews у французькому Ліоні, після чого повернувся в Росію і продовжив кар'єру телекорреспондента на щойно створеному Russia Today. За три роки об'їздив півсвіту, входив в «кремлівський пул», побував на космодромі Байконур, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, а також на Північному Полюсі, звідки в липні 2007 року здійснив перший у світі прямий телерепортаж. Співпрацював з європейськими ЗМІ — німецькою радіостанцією Deutsche Welle і британським телеканалом Sky News. З 2007 по 2009 рік працював ведучим Радіо «Маяк». Зараз є колумністом видань "Сноб та GQ.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Свій перший роман «Метро 2033», що приніс йому популярність, Глуховський задумав ще в старших класах школи і почав писати вже на перших курсах університету. Перша версія книги була готова в 2002 році. Отримавши відмову від усіх видавців, яким був відправлений рукопис, Дмитро опублікував її в Інтернеті — безкоштовно і цілком — на спеціально створеному сайті. У 2002 році це було новаторством. У 2005 році книга була випущена видавництвом «Ексмо», потім в 2007 році видавництвом «Популярна література»; зараз виходить у видавництві «АСТ». Роман став одним з російських бестселерів нульових, його тираж перевищує мільйон примірників. Книга перекладена на 37 іноземних мов, стала основою для двох культових відеоігор, а права на її екранізацію були викуплені голлівудською кіностудією MGM.

Наступні книги Глуховського — «Сутінки» (2007), «Метро 2034»[2] (2009), «Розповіді про Батьківщину» (2010) та «Майбутнє» (2013) також стали національними бестселерами і переводилися на європейські та азіатські мови. Дмитро продовжує експериментувати з форматами: роман «Майбутнє», наприклад, був безкоштовно опубліковано в соцмережі «ВКонтакті», а його розділи супроводжувалися треками спеціально створеної звукової доріжки і ілюстраціями. На даний момент Глухівський завершив роман «Метро 2035»[3][4][5] і працює над лібрето американської опери «Троє астронавтів» за мотивами однойменного твору Умберто Еко.

Бібліографія[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

Збірки[ред.ред. код]

  • Ніч (збірка оповідань) (1998)
    • Ніч
    • Коли ти один
    • Лети
    • Вісім хвилин
  • Розповіді про тварин (збірка оповідань) (1998)
    • Історія однієї собаки
    • Випадок у зоопарку
  • Розповіді про батьківщину (2010)
    • Том 1 (2008—2010):
      • Чо почому
      • From Hell
      • Протез
      • Перед штилем
      • Добру справу
      • Кожному своє
      • Головне новини
      • Іноді вони повертаються
      • Utopia
      • Одна на всіх
      • Явище
      • На дні
      • Deus Ex Machina
      • До і після
    • Том 2 (2011—2012):
      • Заклик
      • Куди подітися
      • Годування тайських сомиків
      • Телефонне право
      • Оппенгеймер
      • Рік за три
      • Одкровення

Оповідання[ред.ред. код]

  • Infinita Tristessa (2005)
  • Кінець дороги (2006)
  • Похолодання (2008)
  • Відлига (2008)
  • Еволюція (2008)
  • Повернення до Кордови (2010)
  • Причастя (2010)
  • Євангеліє від Артема (2011)
  • Ліфт (2011)
  • Придушення і витіснення (2012)
  • Поки стоїть (2012)

Різне[ред.ред. код]

  • Щоденник науковця. Передісторія до мультфільму 9 (2009)

Нагороди та премії[ред.ред. код]

  • Eurocon (ESFS Awards) / Encouragement Awards / Найкращий дебют (2007)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Біографія
  2. Метро 2034 // Полярные Сумерки. Журнал Дмитрия Глуховского
  3. Ломыкина, Наталья (2013-01-30). 15 самых ожидаемых книг 2014 года. Forbes. Процитовано 2014-02-02. 
  4. а б Online с Дмитрием Глуховским (ru). YouTube. 2013-12-18. Процитовано 2013-12-18. 
  5. Дмитрий Глуховский в Молодой гвардии 18 августа 2014 года (ru). В Контакте. 2014-08-21. Процитовано 2014-09-03. 

Посилання[ред.ред. код]