Разумков Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дмитро Разумков)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Разумков
Дмитро Разумков
Logo of the Verkhovna Rada of Ukraine.svg Голова Верховної Ради України
Нині на посаді
На посаді з 29 серпня 2019
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
Попередник Андрій Парубій
Народився 8 жовтня 1983(1983-10-08) (37 років)
Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Освіта Київський інститут міжнародних відносин
Університет державної податкової служби
Політична партія Слуга народу
Раніше: Партія регіонів
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019

Дмитро Олександрович Разумков (нар. 8 жовтня 1983(19831008), Бердичів, Житомирська область) — український державний діяч, політик. Голова Верховної Ради IX скликання з 29 серпня 2019 року[1][2]. Член Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) з 6 вересня 2019 року[3].

Під час обрання Головою Парламенту отримав найбільшу за час існування Верховної Ради України підтримку народних депутатів: за його кандидатуру проголосувало 382 парламентарія.

Голова партії «Слуга народу» (27 травня — 10 листопада 2019).[4][5]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 жовтня 1983 року в Бердичеві Житомирської області в родині комсомольського ватажка Олександра Разумкова й акторки театру Наталі Кудрі.

Освіта[ред. | ред. код]

1990—1998 — навчався у Бердичівській школі № 3. У 14-річному віці переїхав до Києва, де з 1998 по 2001 рік навчався у Київському ліцеї № 38 ім. Валерія Молчанова.

2007 з відзнакою закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини».

2011 з відзнакою закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «Правознавство».

Діяльність[ред. | ред. код]

2006—2010 — був членом Партії регіонів. Вийшов з партії, коли Віктор Янукович переміг на президентських виборах 2010 року[6]. У інтерв'ю ZIK за 2 квітня 2019 р. він пояснив, що ніколи не був політтехнологом Партії регіонів і не був у "молодих Регіонах". У липні 2007 року розпочав роботу у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України у Департаменті із забезпечення діяльності Міністра та Колегії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Після цього працював у Кабінеті Міністрів України.

2009—2011 — працював на керівних посадах у комерційному секторі.

2010—2014 — працював з Сергієм Тігіпком, з яким знався ще батько Дмитра ще з часів роботи у Дніпропетровському комсомолі і якого Олександр Разумков запропонував на посаду віцепрем'єра в уряд Павла Лазаренка.

2013—2014 — радник Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (Ніколаєнко Андрій Іванович​).

2015—2019 — директор та керівний партнер консалтингової компанії Ukrainian Politconsulting Group.

2019 — головний радник з політичних питань та речник штабу кандидата в Президенти України Зеленського[7].

З травня — 10 листопада 2019 — голова партії «Слуга народу». На парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу»[8].

29 серпня 2019 року став 14-тим Головою Верховної Ради України, отримавши рекордний рівень підтримки — 382 голоси.

З 2015 року почав регулярно з'являтися на медіазаходах і сторінках сайту «РИА Новости-Украина», редактором якого був Кирило Вишинський[9].

У грудні 2019 увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців[10]», посівши 7 сходинку.

Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[11].

Родина[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує двох дітей. Дружина — Юлія Чайка, донька колишнього міського голови Миколаєва Володимира Чайки, відомого як «мер-рекордсмен», що пробув на цій посаді чотири терміни[12]. Рідний брат Юлії — Владислав Чайка — зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії «Опозиційна платформа — За життя» на місцевих виборах в Україні 2020 року[13].

Батько — Олександр Разумков, колишній перший помічник Президента України Леоніда Кучми. З 1997 по 1999 рік був заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Коли народився Дмитро, батько працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та у ідеологічному відділу ЦК ЛКСМУ.

Мати — Наталія Кудря, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Народна артистка України.

Дмитро має рідного брата по батьку — Гліба, з яким жодного разу не бачився. Гліб народився 1998 року у цивільному шлюбі Олександра Разумкова з головним редактором «Дзеркала тижня» Юлією Мостовою. Гліба всиновив Анатолій Гриценко, який побрався із Мостовою 2003 року.[14]

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Дмитро публічно принципово говорив російською мовою[6]:

« Поки я не займаю державних посад, поки у нас триває російська агресія і поки є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та „зеленими чоловіками“ та захищати мене як російськомовне населення. «

Вважає, що питання мови не на часі, поки в країні триває війна.

Тим не менш, виконуючи свої обов'язки народного депутата і Голови Верховної Ради України, говорить виключно українською мовою відповідно до законодавства України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Топ-новина - Головою Верховної Ради України обрано Дмитра Разумкова (відео) - Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 2019-10-16. 
  2. Роман Кравець (20 листопада 2019). Дмитро Разумков: Я не бачу передумов ні для ротації уряду, ні для дострокових виборів. Українська правда. Процитовано 29 листопада 2019. 
  3. Указ Президента України від 6 вересня 2019 року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  4. Разумков очолив партію «Слуга народу» : [арх. 28 травня 2019 року] : [укр.] // ukrinform.ua : вебсайт. — Укрінформ, 2019. — 27 травня. — Дата звернення: 31 серпня 2019 року.
  5. Разумков пішов з посади глави партії «Слуга народу» — новини політики | УНІАН
  6. а б Хто такий Дмитро Разумков: біографія потенційного спікера Ради. 24 Канал. Процитовано 2019-10-16. 
  7. Офіційний сайт Володимира Зеленського і команди. ze2019.com (uk). Процитовано 2019-09-18. 
  8. Разумков склав повноваження голови "Слуги народу". РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-10. 
  9. Журналістка дослідила, як Разумков та «РИА Новости Украина» «створювали» новини | Новини на Громадському радіо. Громадське радіо (uk). Процитовано 2019-10-16. 
  10. 100 самых влиятельных украинцев | Рейтинг Фокуса 2019. ФОКУС (ru). Процитовано 2020-03-28. 
  11. Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  12. Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал. 29 серпня 2019. Процитовано 04.07.2020. 
  13. Владислав Чайка зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії ОПЗЖ. ZIK. 27 вересня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  14. Разумков, Кондратюк, Стефанчук. Що відомо про нових керівників Верховної Ради (українська). Процитовано 16-10-2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дмитро Разумков