Дмитро Юрій Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Юрій Вишневецький
Dymitr Jerzy Wiśniowiecki.jpg
Народився 19 грудня 1631(1631-12-19)
Вишнівець
Помер 28 липня 1682(1682-07-28) (50 років)
Люблін
Громадянство Польща
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Титул князь
Звання польний гетьман коронний, великий гетьман коронний
Конфесія католик
Батько Януш Вишневецький
Матір Катерина Євгенія Тишкевич
Рід Вишневецькі
Дружина Маріанна Замойська
Теофіла Людвіка Заславська
Діти Януш, Соломія, Софія, Євгенія Катерина
POL COA Korybut.svg
Герб Корибут

Дмитро Юрій (пол. Димітр Єжи (Dymitr Jerzy)) Вишневецький (*19 грудня 1631 — †28 липня 1682) — польський аристократ гербу Корибут, князь.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Вишнівці в сім'ї спольщеного руського князя, конюшого коронного Януша Вишневецького і Катерини Євгенії Тишкевич.

Посади: стражник польний коронний1658 р.), воєвода белзький1660 р.), гетьман польний коронний (з 1668 р.), гетьман великий коронний (з 1676 р.), воєвода краківський1678 р.), каштелян краківський (з 1680 р.), староста білоцерківський, кам'янський, солецький, струмилівський, брагінський, любомльський.

Активний політичний діяч часу правління королів Михайла Корибута Вишневецького і Яна ІІІ Собеського.

Після смерті батька князя Януша Вишневецького опіку над Дмитром Юрієм взяв його родич, князь Ярема Вишневецький. Разом з ним під час повстання Хмельницького Дмитро брав участь у обороні Збаража (1649), в битві під Берестечком. 1653 року Александр Цетнер був призначений одним з комісарів для визначення шкоди маєткам князя Дмитра Юрія Вишневецького під час облоги Збаража.[1] Під час шведського потопу спочатку був на боці шведського короля Карла X Густава. Навесні 1656 року перейшов на бік польського короля Яна ІІ Казимира. 1658 року став стражником польним коронним, 1660 року сенатором як воєвода белзький. Симпатизував профранцузькій партії, що групувалася навколо польського короля і королеви Марії Людвики.

Під час рокошу Любомирського був на стороні двору, навесні 1668 року був призначений гетьманом польним коронним. Після зречення від трону Яна ІІ Казимира став прихильником австрійської партії; але під час елекціі (виборів короля) 1669 року підтримав кандидатуру свого кузена Михайла Корибута Вишневецького. Як польний гетьман брав участь у битвах з турками й татарами. Був учасником Хотинської битви 1673 року, де командував центром польського війська.

По смерті короля підтримав австрійського кандидата Карла Лотаринзького, однак після вибору Яна ІІІ Собеського прийняв цей вибір (1674). 1676 року отримав булаву великого коронного гетьмана; не мав полководницьких талантів, тому перебував у тіні короля Яна ІІІ Собеського. З самого початку кар'єри знаходився в протистоянні з Яном ІІІ Собеським, був одним з його головних опозиціонерів. Будучи прихильником Габсбурґів, протистояв намірам польського короля на зближення з Францією. Не дивлячись на це, в 1678 отримав від короля призначення на уряд воєводи, а з 1680 й каштеляна краківського, ставши таким чином першим сенатором Речі Посполитої. Призначення на уряд краківського воєводи він отримав в якості компенсації за втраченою Острозькою Ординацією, за яку він вів довгу тяжбу з князем Ієронімом Августином Любомирським. Вишневецький прийняв цю посаду, однак Острозьким майоратом не поступався до власної смерті. Згромдив у власних руках величезні маєтки, ставши одним з найзаможніших магнатів Речі Посполитої.

Власник замку в Баранові-Сандомирському.

Був похований в костелі св. Трійці (Краків).

Сім'я[ред.ред. код]

Був одружений двічі. У шлюбі з першою дружиною, Маріанною Замойською (бл.1631 † 1668), донькою підстолія і каштеляна чернігівського Здзіслава Яна Замойського та Анни Софії Лянцкоронської, мав дітей:

10 травня 1671 року в замку в Уяздові в Варшаві одружився вдруге з княжною Теофілою Людвікою Заславською, племінницею короля Яна ІІІ Собеського. Молода дружина принесла чоловікові величезний посаг (150 тис.злотих грошима та 100 тис.злотих в клейнотах). Однак шлюб був нещасливим. Князь не звертав увагу на молоду дружину, завівши натомість роман в Любліні з якоюсь Конкордією. Пізніше стосунки подружжя трохи налагодились, однак дітей у князя Дмитра Юрія від другої дружини не було. В січні 1683 молода вдова вийшла заміж за князя Юзефа Кароля Любомирського, якому народила четверо дітей.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Z.Lasocki. Cetner Aleksander (†1675) // Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1937.- t. III/3, zeszyt 13. s.193-288 (пол.) s.236
  2. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 4. — S. 552

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Кшиштоф Конєцпольський
POL województwo bełskie IRP COA.svg Воєвода белзький
1660-1678
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Константій Кшиштоф Вишневецький