Дмитро Юрій Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дмитро Юрій Вишневецький
Dymitr Jerzy Wiśniowiecki.jpg
Народився 19 грудня 1631(1631-12-19)
Вишнівець
Помер 28 липня 1682(1682-07-28) (50 років)
Люблін
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Інші імена Димитр Єжи Вишневецький
Титул князь
Звання польний гетьман коронний, великий гетьман коронний
Конфесія католик
Батько Януш Вишневецький
Матір Євгенія Катерина Тишкевич
Рід Вишневецькі
Дружина Маріанна Замойська
Теофіла Людвіка Заславська
Діти Януш, Соломія, Софія, Євгенія Катерина
POL COA Korybut.svg
Герб Корибут

Дмитро Юрій (Димитр Єжи) Вишневецький (*19 грудня 1631 — †28 липня 1682) — польський аристократ гербу Корибут, князь.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Вишнівці в сім'ї конюшого коронного Януша і Євгенії Катерини з Тишкевичів Вишневецьких.

Посади: стражник коронний (1658 р.), воєвода белзький, гетьман польний коронний (1668 р.), гетьман великий коронний (1676 р.), воєвода краківський (1678 р.), каштелян краківський (1680 р.), староста білоцерківський, кам'янецький, салецький, струмилівський, брагінський, любомльський.

У шлюбі з Маріанною Замойською, каштелянкою черняхівською, мав сина Януша (котрий не залишив нащадків), трьох дочок: Соломію (управляла монастирем у Перемишлі), Софію (другу дружину воєводи підляського Вацлава Лещинського), Євгенію-Катерину Конецпольську, каштелянку краківську. Остання була бездітною, 1669 року повісила свою дорогоцінну корону на образ Матері Божої Ченстоховської.

Активний політичний діяч часу правління Михайла Корибута Вишневецького і Яна ІІІ Собеського.

Після смерті батька Януша Вишневецького опіку над Дмитром взяв Єремія Вишневецький. Разом з ним під час повстання Хмельницького Дмитро брав участь у обороні Збаража, в битві під Берестечком. 1653 року Цетнер Александр був призначений одним з комісарів для визначення шкоди маєткам князя Дмитра Єжи (Юрія) Вишневецького під час облоги Збаража.[1] Під час шведського потопу був на стороні Карла X Густава. Навесні 1656 року повернувся до польського короля Яна ІІ Казимира. 1658 року став стражником польним коронним, 1660 року сенатором як воєвода белзький. Симпатизував профранцузькій партії, що групувалися навколо польського короля і королеви Марії Людвики.

Під час рокошу Любомирського був на стороні двору, навесні 1668 року був призначений гетьманом польним коронним. Після зречення від трону Яна ІІ Казимира став прихильником австрійської партії; але під час елекціі (виборів короля) 1669 року підтримав кандидатуру свого двоюрідного брата Михайла Корибута Вишневецького. Як польний гетьман брав участь у битвах з турками й татарами. Був учасником Хотинської битви 1673 року, де командував центром польського війська.

Після смерти короля підтримав австрійського кандидата Карла Лотаринзького, однак після вибору Яна ІІІ Собеського прийняв цей вибір. 1676 року отримав булаву гетьмана великого коронного; не мав полководницьких талантів, тому перебував у тіні короля Яна ІІІ Собеського. З самого початку кар'єри знаходився в протистоянні з Яном ІІІ Собеським, був одним з його головних опозиціонерів. Будучи прихильником Габсбурґів, протистояв намірам польського короля на зближення з Францією.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Z.Lasocki. Cetner Aleksander (†1675) // Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1937.- t. III/3, zeszyt 13. s.193-288 (пол.) s.236

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Кшиштоф Конєцпольський
POL województwo bełskie IRP COA.svg Воєвода белзький
1660-1678
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Константій Кшиштоф Вишневецький