Дмитрук Олександр Микитович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2015) |
| Дмитрук Олександр Микитович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
6 лютого 1957 (67 років) Вінниччина | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, краєзнавець, кіносценарист | |||
| Alma mater | Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | Історичний роман, пригодницький роман, оповідання | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії | «Золоте перо» | |||
|
| ||||
Олекса́ндр Мики́тович Дмитру́к (нар. 6 лютого 1957, Вінниччина) — письменник, кіносценарист, вінницький краєзнавець, власний кореспондент Національної радіокомпанії України у Вінницькій області. Заслужений журналіст України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 лютого 1957 року на Вінниччині.
Закінчив Вінницький національний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського.
Вінницький краєзнавець, письменник, власний кореспондент Національної радіокомпанії України у Вінницькій області.
Активіст козацького руху за відродження духовної спадщини Українського козацтва, козак Вінницького козацького полку ім. І. Богуна.[1]
Автор, співавтор, упорядник низки документальних книг.
Творчість[ред. | ред. код]
Видрукував історичні романи «Тризна» (2007), «Іван Богун — полковник» (2008, 2010), «Отаман Яків Шепель» (2009), «Честь і плаха» (2012), пригодницький роман «Золотий вовк» (2014), «Чорна берегиня» та податковий детектив «Сліди на Печерську» (2010), а також есе «Іван Богун: життя героя» (2013).
24 лютого 2016 року у Книгарні «Є» (м. Вінниця) відбулась презентація нового пригодницького роману «Свій-чужий». Крім роману «Свій-чужий», у видання увійшло історико-публіцистичне есе «Іван Богун — життя героя» та оповідання «Ангелятко».
У липні 2016 року вийшла друком нова книга — пригодницький роман «Позивний „Богомол“».[2]
Твори[ред. | ред. код]
- «Сліди на Печерську» — податковий детектив;
- «Чорна берегиня»;
- «Ангелятко» — оповідання;[3]
- «Професор» — оповідання.[4]
Романи[ред. | ред. код]
- «Тризна» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — історичний роман;
- Дилогія «Честь і плаха. Сторінки невідомої історії часів великої Руїни (1664—1703 роки)» [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] — історичний роман у двох книгах[5];
- «Іван Богун — полковник» — історичний роман -хроніка;[6]
- «Отаман Яків Шепель» — історичний роман;
- «Золотий вовк» — пригодницький роман;[7]
- «Офіцер» — історичний роман.[7]
- «Сліди на Печерську» — детектив;
- «Золотий вовк» — пригодницький роман;
- «Свій-чужий» — пригодницький роман;[3]
- «Чорна берегиня»
- «Позивний „Богомол“» — пригодницький роман;[4]
- «Замах на Петлюру»
- «Зело»
- «Страх господній» — роман;[8]
- «Капкан» — політичний роман;[9]
- «Свята Теодозія» — політичний роман;[10]
Есе[ред. | ред. код]
«Іван Богун: життя героя» — пізнавально-історичне есе.[3]
Статті[ред. | ред. код]
- Більшовики зробили все, щоб заплямувати ім'я отамана Ляховича [Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Завдання залюднити Поділля полковник Абазин виконав нестандартно [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Премії та нагороди[ред. | ред. код]
- Почесне звання «Заслужений журналіст України» (2014)[11];
- «Золота медаль української журналістики» (двічі);
- Лауреат премії Національної спілки журналістів України «Золоте перо»;
- Почесна грамота Вінницької облдержадміністрації і облради з наданням грошової винагороди (2007[12], 2010[13], 2011[14], 2012[1]., 2015[15])
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Відеоінтерв'ю редакції AnalyticTV. частина 1 на YouTube // AnalyticTV
|
|
|
Відеоінтерв'ю редакції AnalyticTV. частина 2 на YouTube // AnalyticTV
|
|
|
Відеоінтерв'ю редакції AnalyticTV. частина 3 на YouTube // AnalyticTV
|
- Указ президента України № 676/2014 [Архівовано 8 травня 2016 у WebCite]
- Олександр Дмитрук — співець героїчного минулого Брацлавщини [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр Дмитрук [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Письменник Олександр Дмитрук: «Історія нам не подарувала національного диктатора.» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Олександр ДМИТРУК: «Денікінці пропонували Шепелю високий офіцерський чин — він категорично відмовився» [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Олександр ДМИТРУК: «Завдання залюднити Поділля полковник Абазин виконав нестандартно» [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Олександр ДМИТРУК: «Більшовики зробили все, щоб заплямувати ім'я отамана Ляховича» [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Олександр ДМИТРУК: «Мій Богун не вписується у вигадки про козака-гультяя» [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Вражаючі факти про Вінниччину розкрив у романі У «Свій-чужий» ОЛЕКСАНДР ДМИТРУК [Архівовано 26 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Розпорядження № 552 від 04 жовтня 2012 року. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ * Вінницький письменник Олександр Дмитрук видав нову книгу [Архівовано 20 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Дмитрук О. М. «Свій-чужий» — Київ: Центр ДЗК, 2015. — 532с. ISBN 978-617-7175-22-2
- ↑ а б в Дмитрук О. М. «Позивний „Богомол“» — Київ: Центр ДЗК, 2016. — 344с. — (Серія «Бібліотека української пригодницької літератури») ISBN 978-617-7175-26-0
- ↑ а б Дмитрук О. М. Честь і плаха: Сторінки невідомої історії часів великої руїни (1664 —1703 роки): Історичний роман у двох книгах — Вінниця: ДП «ДКФ»., 2012. — 640с. — (Серія «Бібліотека української історичної літератури»). ISBN 978-617-533-053-1.
- ↑ а б Дмитрук О. М. Іван Богун — полковник. Друге видання, виправлене і доповнене. — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2010. — 432с. ISBN 978-966-2917-76-5.
- ↑ а б в Дмитрук О. М. «Офіцер»: Історичний роман (Серія «Бібліотека української історичної літератури»); «Золотий вовк»: Пригодницький роман (Серія «Бібліотека української пригодницької літератури») — Вінниця: Вінницька картографічна фабрика., 2014. — 544с. ISBN 978-617-533-088-3.
- ↑ а б Дмитрук О. М. «Страх господній» — Київ: Центр ДЗК, 2018. — 256с. — ISBN 978-617-7175-48-2
- ↑ а б Дмитрук О. М. «Капкан» — Київ: Центр ДЗК, 2020. — 352с. — (Серія «Бібліотека політичного роману») ISBN 978-617-7175-44-4
- ↑ а б Дмитрук О. М. «Свята Теодозія» — Вінниця: ТВОРИ, 2021. — 432с. — ISBN 978-966-949-854-0
- ↑ Указ президента України № 676/2014. Архів оригіналу за 8 травня 2016. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ Розпорядження № 4 від 12 січня 2007 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ Розпорядження № 218 від 28 травня 2010 року. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ Розпорядження № 376 від 26 липня 2011 року. Архів оригіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 23 грудня 2015.
- ↑ Розпорядження № 326 від 27 травня 2015 року. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 липня 2019.
|
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
У соціальних мережах
Олександр Дмитрук у соцмережі «Facebook»
Категорії:
- Народились 6 лютого
- Народились 1957
- Заслужені журналісти України
- Нагороджені «Золотою медаллю української журналістики»
- Нагороджені «Золотим пером»
- Українські письменники
- Письменники-автори історичних романів
- Випускники Вінницького педагогічного університету
- Уродженці Вінницької області
- Українські краєзнавці