Дмитрушки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дмитрушки
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Уманський район
Рада/громада Дмитрушківська сільська рада
Код КОАТУУ 7124382501
Облікова картка картка 
Основні дані
Колишня назва Дмитрівське (1842-1917)
Населення 2044
Площа 5,911 км²
Густота населення 345,8 осіб/км²
Поштовий індекс 20332
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°47′49″ пн. ш. 30°17′04″ сх. д. / 48.79694° пн. ш. 30.28444° сх. д. / 48.79694; 30.28444Координати: 48°47′49″ пн. ш. 30°17′04″ сх. д. / 48.79694° пн. ш. 30.28444° сх. д. / 48.79694; 30.28444
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Місцева влада
Адреса ради 20332, Черкаська обл., Уманський район, с. Дмитрушки, вул. Петропавлівська, 19, тел. 5-25-72
Карта
Дмитрушки. Карта розташування: Україна
Дмитрушки
Дмитрушки
Дмитрушки. Карта розташування: Черкаська область
Дмитрушки
Дмитрушки
Мапа

Дмитру́шки1842 до 1917 року Дмитрівське) — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області. У селі мешкає 2044 людей.

Розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване за 2,5 км від автомагістралі Київ — Одеса М05 E95 і за 7 км на північний схід від районного центру та залізничної станції.

Історія села[ред. | ред. код]

У Дмитрушках виявлено 20 археологічних пам'яток, зокрема, залишки 6 поселень трипільської культури, 6 поселень доби бронзи та 6 слов'янських поселень черняхівської культури.[1]

У XVIII столітті існувало два села: Старі і Малі Дмитрушки. 1842 року їх об'єднано в один населений пункт з назвою — Дмитрівське.

В Малих Дмитрушках бл.1820 року народився батько митрополита Василя Липківського - Костянтин, тут же служив священиком його дід Фотій Липківський та дячком прадід Лаврентій Липківський[2].

Під час Голодомору 1932–1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 340 мешканців села.[3]

457 жителів села брало участь у Другій світовій війні, з них 284 — загинуло, 373 — нагороджено орденами й медалями. 1967 року встановлено обеліск воїнам-односельчанам односельцям загиблим у війні.

В селі працюють середня школа, будинок культури, бібліотека з фондом 10,5 тис. книг, З магазини і чайна,[1]

Уродженцем села є Кравченко Єфрем Єфремович — бібліограф і бібліотекознавець.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 580. — 15 000 прим.
  2. Сповідний розпис 1821 року. 1821. 
  3. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березень 2014. Процитовано 7 червень 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]